Як під час війни, так і у післявоєнний період, романтичні пари можуть зіштовхуватися з численними психологічними труднощами, що викликані травмами, стресом і змінами в житті.  Одні з цих пар були вимушено розлучені війною, і тривалий час жили окремо в різних містах, чи навіть країнах, і після завершення війни потребуватимуть ефективних стратегій повторного співналаштування та розподілу ролей у родині. Інші пари могли не змінювати місця проживання, але перебувати у довготривалій розлуці через службу одного з партнерів у лавах ЗСУ.  Деякі пари розпочали чи зареєстрували свої стосунки під час війни, і ще взагалі не мали досвіду підтримки цих стосунків, чи ведення спільного побуту в умовах мирного часу. Отож, ефективні стратегії спільного подолання стресу, налагодження комунікації та взаємопідтримки, можуть суттєво зміцнити романтичні стосунки та поліпшити емоційне здоров’я партнерів таких стосунків.

Для цілей цієї публікації, слід враховувати таке:

1. Під поняттями “пари” та “романтичні пари” будуть розумітися шлюбні пари, партнери, які ведуть спільне домогосподарство без офіційної реєстрації шлюбу (мають цивільний шлюб), та особи, які мають довготривалі   романтичні стосунки, без спільного проживання та ведення домогосподарства.

2. Пари, які пережили тривалу розлуку, чи то через війну, чи то через ув’язнення одного з партнерів, тривале відрядження або перебування у лікарні, можуть переживати труднощі, пов’язані із налагодженням стосунків та продовженням спільного життя. Оскільки, відновлення стосунків не відбувається рівно з того моменту, у який пара вимушено розлучилася. Це не те саме, що під час перегляду кіно, поставити відеопрогравач на паузу, і пізніше продовжити перегляд з того самого місця, де ця пауза була зроблена. За час розлуки кожен із партнерів набув свого унікального досвіду, можливо, перейняв на себе якісь обов’язки свого партнера та навчився новим долаючим стратегіям поведінки. Саме тому, знання засобів, які допоможуть узгодити свої досвіди та повернутися до гармонійного спільного життя, є вкрай необхідним для сучасного українського суспільства.

3. Запропоновані стратегії можуть бути використані парами як під час війни, так і після її закінчення.

Отож, розглянео декілька таких стратегій.

1. Відкрита комунікація, яка передбачає виділення часу для відвертих розмов, та застосування партнерами прийомів активного слухання.

“Комунікація в сім'ї –це міжособистісна комунікація, специфічними характеристиками якої є інтенсивність емоцій та інтенсивність інформаційного потоку. Комунікація є основним інструментом конструювання особистісної ідентичності і базується на низці засобів, за допомогою яких сприйняття, ідеї, знання і настрої, засновані на суб'єктивному досвіді, передаються співрозмовнику. Ефективність комунікації в парі визначає гармонійні стосунки та взаєморозуміння” [Сингаївська & Осауленко, 2023].

2. Спільні ритуали, традиції, наприклад, регулярні зустрічі та активності, які “фіксують минуле і теперішнє сім’ї, забезпечують стійкість взаємостосунків, упорядковують та структурують їх” [Опанасенко & Дрозд, 2022].

3. Спільне планування. Короткострокове та довгострокове планування необхідних справ та спільного відпочинку допомагає узгодити бачення партнерами спільного майбутнього, та визначити найкращі шляхи досягнення поставлених результатів.

4. Емоційна чутливість. За Сьюзан Джонсон емоційна чутливість складається з трьох компонентів: чуйність, небайдужість та щирість. Бути чуйним у стосунках означає приймати, поважати й не знецінювати емоційні сигнали, які передає близька людина. Це означає бачити емоційний стан партнера та виявляти турботу, надавати втішення, якщо він в цей момент їх потребує. Бути небайдужим означає приділяти увагу різним сторонам життя партнера, цікавитися успіхами, думками, планами, надіями, турботами, радощами. Бути щирим означає бути відкритим для партнера, навіть тоді, коли це не просто. Щирість допомагає подолати розрізненість, та налаштуватися на сигнали прив`язаності партнера [Johnson, 2008].

5. Спільна діяльність, інтереси, хобі. Спільна діяльність романтичних партнерів сприяє, зокрема, їх згуртуванню, збереженню старих й формуванню нових традицій [Демиденко, 2011].

6. Професійна допомога, що може бути представлена у вигляді парної чи сімейної психотерапії, а також участі у діяльності груп підтримки для пар, які пережили війну або травматичні події.

Так, Емоційно-фокусовану терапію визнано в Україні як метод психотерапії з доведеною ефективністю [Перелік методів психотерапії з доведеною ефективністю, затверджений Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 грудня 2023 року № 2118]. В основі цього методу лежить переконання у життєвій необхідності необхідності для кожної людини глибокого, взаємного й гармонійного емоційного зв`язку зі своїм партнером. Іноді такий зв`язок втрачається, і кожен з нас опирається цій втраті як може - “уникає” болі, або “наздоганяє” партнера в надії поговорити і з`ясувати причини непорозуміння. Тоді цикл, у який потрапляють партнери, використовуючи наведені стратегії, стає головною перешкодою для цієї пари на шляху до відкритості, порозуміння та емоційної залученості у життя один одного [Johnson, 2008]. Психотерапевт, працюючи з емоціями та потребами прив`язаності пари, допомагає відновити емоційну близькість та сприяє досягненню взаєморозуміння між партнерами.

Висновки. Спільні стратегії подолання стресу можуть суттєво поліпшити емоційний клімат у парі, допомагаючи партнерам чути та приймати переживання один одного в складні часи. Важливо знайти ті техніки, які підходять саме для цієї пари, і працювати над зміцненням стосунків через спільні дії та підтримку.