Дослідження особливостей психічних станів українських переселенців за кордоном у контексті повномасштабного вторгнення рф в Україну є надзвичайно актуальним. Війна стала потужним викликом для психологічного стану мільйонів українців, змусивши багатьох шукати захисту в інших країнах. Переселенці стикаються з аномальними умовами, коли доводиться не лише переживати емоційний тиск війни та втрату домівки, а й адаптуватися до нового соціального та культурного середовища. Вимушена міграція включає виклики, пов’язані з мовним бар’єром, пошуком житла та роботи, освітніх закладів для дітей та підлітків, а також із соціальною ізоляцією. Ці труднощі накладаються на травматичні переживання, спричинені війною, створюючи додаткове емоційне навантаження. Адаптація до нових умов за кордоном є складним випробуванням для багатьох українців сьогодні.

За цих обставин особливо гостро постає проблема подолання негативних психічних станів людини в умовах вимушеного переселення, що є умовою збереження її особистісної цілісності. Дослідження та аналіз психічних станів українських переселенців під час військових дій допоможе краще зрозуміти, як особистість реагує на тяжкі стресові ситуації, спричинені війною та вимушеною міграцією. Це дозволить визначити зовнішні та внутрішні чинники, що впливають на психологічну стійкість переселенців за кордоном. Такий аналіз є важливим для покращення психологічного стану та емоційної рівноваги переселенців, які, незважаючи на перебування в безпеці, продовжують переживати вплив воєнного конфлікту.

Надання психологічної допомоги особам, що перебувають у довготривалій кризі, стає надзвичайно актуальним. У цій складній емоційній ситуації особливо важливо зберігати здатність адекватно мислити та адаптуватися до нових реалій, що значною мірою залежить від емоційної стійкості та адаптаційного потенціалу переселенців (Сингаївська & Осауленко, 2023). Особливо це стосується підлітків, які за кордоном глибоко переживають те, що відбувається в Україні. Їхні емоційні реакції відображають почуття мільйонів українців: тривогу за рідних, болісне сприйняття страждань людей, а також сильне бажання повернення до мирного життя та перемоги.

Психологічні чинники розвитку негативних емоційних станів у підлітків-вимушених переселенців включають травматичний досвід, невизначеність майбутнього, розрив соціальних зв’язків, втрату відчуття безпеки та соціальної підтримки. Війна, розлука з рідними, нове середовище та адаптація до нових умов життя викликають зростання тривожності, страху та емоційної нестабільності (Сингаївська, 2023). Визначено, що вимушена міграція може мати значний негативний вплив на емоційний стан підлітків через труднощі, пов’язані з адаптацією до нових умов життя. Зміна місця проживання часто викликає у них різноманітні емоційні та поведінкові реакції, які можуть проявлятися так: нестабільний емоційний стан (коли діти переходять від крайніх позитивних емоцій до крайніх негативних); підсилення емоційних проявів (коли реакції стають надмірно бурхливими та інтенсивними); виникнення поведінкових проблем, навіть у тих дітей, які раніше були спокійними та слухняними; труднощі в спілкуванні та конфлікти з однолітками і дорослими, що виникають через нерозуміння та розбіжності в сприйнятті нової реальності. Підлітки також часто демонструють сильну поляризацію поглядів, схильність до поділу світу на «білий» і «чорний», що підсилює їхнє почуття справедливості. Аналіз теоретичних та емпіричних досліджень свідчить про високий рівень проблем з адаптацією (40-50%) у підлітків-вимушених переселенців. Ці труднощі в значній мірі залежать від рівня індивідуальної фізичної, психічної і соціальної зрілості. За даними сучасних наукових досліджень, підлітки недостатньо володіють техніками конструктивного подолання стресових станів та емоційного, когнітивного й поведінкового реагування на надзвичайні ситуації.

Емпіричне дослідження особливостей негативних емоційних станів у підлітків в умовах вимушеного переселення мало комплексний підхід, який поєднав кілька методик, спрямованих на глибоке вивчення негативних емоційних станів підлітків-вимушених переселенців, що дозволило всебічно оцінити як короткочасні реакції на стрес (реактивну тривожність), так і тривалі особистісні тенденції (особистісну тривожність). Врахування вікових та соціальних особливостей підлітків стало важливим аспектом методології, що забезпечило детальне розуміння впливу умов вимушеного переселення на емоційний стан підлітків-вимушених переселенців. Емпіричне дослідження включало роботу з підлітками двох вікових груп (11-14 років та 15-18 років). Для емпіричного дослідження особливості негативних емоційних станів у підлітків в умовах вимушеного переселення застосовано: Шкала тривожності Дж. Тейлора, Методика «Самооцінка психічних станів» за Г. Айзенком, Самоактуалізаційний тест (САТ), Методика діагностики самооцінки тривожності Ч. Спілбергера та Ю. Ханіна, Методика Г. Лаврентьєвої, Т. Титаренко на вивчення рівня тривожності підлітків, Методика на виявлення дитячих страхів О. Захарова, І. Панфілова, Проективна методика «Намалюй свій страх» О. Захарова. Під час емпіричного дослідження вплив умов вимушеного переселення на емоційні стани підлітків підтверджено як ключовий фактор формування негативних психічних станів. Різкі зміни середовища, розлука з домом і соціальним оточенням, а також загальна невизначеність майбутнього викликали у підлітків значне підвищення рівня тривожності, стресу та інших деструктивних емоційних станів. Молодші підлітки (11-14 років) частіше демонструють високий рівень реактивної тривожності та страх перед фізичними загрозами, тоді як старші підлітки (15-18 років) стикаються з високим рівнем особистісної тривожності, пов’язаної із соціальною адаптацією та невизначеністю майбутнього. Найпоширеніші негативні емоційні стани у підлітків-вимушених переселенців включають страх (перед смертю, втратою близьких, фізичною шкодою) та тривожність, що значно посилюються в умовах постійної нестабільності. Реактивна тривожність, за даними дослідження, виявилася особливо поширеною серед молодших підлітків, тоді як старші підлітки демонстрували більш виражені прояви особистісної тривожності.

Розроблено програму психологічної підтримки та емоційної стабілізації підлітків-вимушених переселенців; Програму розроблено з врахуванням того, що підлітки різних вікових груп потребують специфічних підходів, зокрема уваги до емоційних реакцій у молодших підлітків (11-14 років) та допомоги в опрацюванні глибоких психологічних проблем у старших підлітків (15-18 років). Зміст програми включав техніки арттерапії  та базувався на моделі роботи з емоціями BASIC Ph. Арттерапія є ефективним інструментом для подолання негативних емоційних станів у підлітків, зокрема страху та тривожності, через невербальне вираження почуттів (Вознесенська, 2015). Модель BASIC Ph успішно використовується для формування стресостійкості та адаптації підлітків у нових умовах. Вона охоплює роботу з вірою, емоціями, соціальними зв’язками, уявою, когнітивними навичками та фізичною активністю, що сприяє покращенню психоемоційного стану підлітків-переселенців. Ефективність даної програми підтверджено аналізом проблем підлітків, спостереженням за поведінкою під час занять та відгуками та рефлексією підлітків під час занять і в індивідуальних бесідах. Програма психологічної підтримки та емоційної стабілізації підлітків-вимушених переселенців може бути рекомендована психологам практикам, які працюють з підлітками в умовах війни та вимушенного переселення.