Сучасні виклики, пов’язані з війною, вимагають від педагогів здатності адаптуватися до стрімких змін в освітньому середовищі. У цей складний період вчителі стикаються з проблемами, такими як організація навчального процесу в умовах обмежених ресурсів, підтримка колективу, емоційна стійкість і забезпечення безпеки учнів. Ці фактори підкреслюють важливість психологічної гнучкості як необхідної якості для успішного виконання професійних обов’язків, оскільки багато з цих проблем залишаються актуальними й у повоєнний час.

Дослідження, проведене нами в умовах війни, мало на меті визначити вплив інструментів нейролінгвістичного програмування (НЛП) на розвиток психологічної гнучкості педагогів. Результати цього дослідження можуть слугувати важливим ресурсом для підтримки вчителів, адже оволодіння НЛП-техніками допомагає не лише управляти викликами сьогодення, але й забезпечити стійкість у повоєнному освітньому середовищі, коли багато з існуючих проблем можуть зберігатися.

У дослідженні взяли участь 61 педагог закладів середньої загальної освіти, які пройшли низку тренінгів, лекцій та майстер-класів в рамках проєкту «НЛП-практики для вчителів: дотик до невідомого», спрямованих на оволодіння техніками НЛП, зокрема рапортом, якорінням, метамоделями, технікою «Три позиції сприйняття» та ін.

Методика, що використовувалася для оцінки рівня психологічної гнучкості – опитувальник «Прийняття та дії» (AAQ-II) С. Гейза [1]. Вступне дослідження показало, що 57,38% педагогів мали середній рівень психологічної негнучкості, що свідчило про стійкість до змін. Водночас 39,34% учасників мали низький рівень негнучкості, що вказувало на психологічну гнучкість у певних ситуаціях. Після проходження тренінгів щодо навчання технікам НЛП результати показали суттєве зменшення середнього рівня психологічної негнучкості до 36,06%, тоді як частка педагогів із низьким рівнем негнучкості зросла до 63,94%. Це свідчить про значне підвищення їхньої психологічної гнучкості, здатності адаптуватися до нових умов та відкрито реагувати на зміни.

Довірчі реакції педагогів були оцінені за допомогою методики «Довіра/недовіра до себе, до інших і до світу» (А. Купрейченко, адаптація В. Петренко, О. Савченко) [2]. До участі у проєкті 85,24% учасників мали високий рівень довіри до себе, що залишилося стабільним і після участі. Проте, за шкалою довіри до інших людей, високий рівень довіри зріс з 29,5% до 44,26%, а довіра до світу підвищилася з 26,23% до 77,05%. Це свідчить про покращення соціальної адаптивності педагогів та їхню готовність до конструктивної взаємодії в умовах змін.

Ще одним важливим аспектом дослідження був емоційний стан учасників. Оптимістичний стан педагогів був виміряний за допомогою «Шкали оптимістичного стану» (ШОС) (О. Савченко, Д. Лавриненко) [3]. Високий рівень оптимізму до участі у проєкті продемонстрували 85,24% педагогів, а після проходження тренінгів цей показник зріс до 91,8%. Педагоги зазначили, що використання технік НЛП, таких як якоріння та рапорт, сприяло поліпшенню їхнього емоційного самопочуття і здатності справлятися з емоційними викликами під час роботи.

Оцінка загального рівня благополуччя педагогів була проведена за допомогою «Індексу благополуччя ВООЗ-5» [4]. До проєкту середній рівень благополуччя мали 62,3% учасників, тоді як після участі у тренінгах цей показник значно зменшився, поступившись високому рівню благополуччя, який зріс до 55,74%. Це свідчить про підвищення загальної задоволеності життям і психологічної стійкості педагогів.

Окрім цього, дослідження також виявило підвищення рівня обізнаності педагогів про техніки НЛП. До участі в проєкті 85,24% педагогів мали низький рівень знань про НЛП, тоді як після тренінгів 88,53% учасників відзначили, що техніки НЛП були дуже корисними для їхньої роботи, особливо рапорт і якоріння, які вони активно використовували для налагодження комунікації та управління емоційними станами.

Вибрані критерії – психологічна гнучкість, довіра до себе, інших і до світу, оптимістичність та загальне благополуччя – є далеко не випадковими показниками стану педагогів у повоєнний період. Ці показники сприятимуть емоційній стійкості та адаптації до нових умов, що є критично важливим для ефективної професійної діяльності. Таким чином, розвиток цих якостей через техніки НЛП може стати потужним ресурсом для підтримки педагогів у повоєнні часи.

Отже, результати дослідження підтверджують, що техніки НЛП сприяють підвищенню психологічної гнучкості педагогів, що є критично важливим як під час війни, так і в повоєнний період. Педагоги, які володіють цими техніками, демонструють вищий рівень емоційної стійкості, довіри до себе та інших, а також підвищене загальне благополуччя. Використання НЛП у педагогічній діяльності може забезпечити їм ефективні інструменти для адаптації до викликів сьогодення і майбутнього, підтримуючи їхнє професійне зростання.