«КРОК» Конференції, Забезпечення психологічної підтримки та адаптації українців у повоєнний період - 2024

Розмір шрифта: 
ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ГРУП ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ДЛЯ ЖІНОК-ВИМУШЕНИХ МІГРАНТІВ З УКРАЇНИ В ІНШІ КРАЇНИ
Ірина Валентинівна Сингаївська

Тези


Під час війни всі потреби людини (збереження життя і здоров’я, безпека всіх членів сім’ї, професійна самореалізація, побутові справи) ускладнюються через неможливість прогнозувати майбутнє. Через ризик ракетних обстрілів, страх окупації, руйнування житла, можливість втратити дітей і інших близьких людей, багато українців покинули свої домівки, рідну землю і стали переселенцями в межах України чи за кордон.

У багатьох мігрантів (біженців) виявляються значні матеріальні проблеми, пов’язані із втратою житла, майна, дорогих людей, засобів для життя, місця роботи, джерела доходів. Багато мігрантів змушені були розлучитися із членами сімей, жінки з дітьми і старшими членами родини виїхали у безпечну країну, а чоловіки лишились в Україні.

Для адекватної здатності вирішувати поточні проблеми та виживати в умовах війни у людей має бути міцне психічне здоров’я, до складу якого входять здатність справлятися із щоденними стресами в умовах війни; здатність налагоджувати міжособистісні відносини з людьми в умовах війни; здатність продуктивно виконувати професійні обов’язки та працювати на користь суспільства, творчо реалізувати власні здібності в умовах війни (Карамушка, 2022).

До типових проблем мігрантів відносяться проблеми матеріального та психологічного характеру. Життя в еміграції вимагає значних емоційних та енергетичних, фізичних та психічних енергозатрат. У переселенців виникають соціальні, комунікативні, особистісні проблеми. Насамперед, важливою проблемою переселенців є адаптація до нових умов життя. Переселенці відчувають такі труднощі адаптації, як незнання мови, звичаїв, традицій, переживають культурний шок, відчувають себе чужинцями (Юрків &  Луканов, 2021). У зв’язку з цим однією з проблем переселенців є втрата довіри до світу, крах планів, неможливість прогнозувати найближче майбутнє, не розуміння, як жити далі. Психотравмуючі ситуації, які сполучалися із загрозою втрати життя чи здоров’я, можуть надалі трансформуватися у незвичні способи реагування, а також «суттєво порушувати базальне почуття безпеки, віри людини у те, що життя організоване відповідно до певного порядку й піддається контролю» (Ралітна & Сингаївська, 2021).

Стикаючись щодня із багатьма проблемами, які варто вирішувати, переселенці відчувають розчарування, зниження віри у власні сили і здібності, втрату довіри до себе і до світу. Це призводить до зниження самооцінки, відсутності віри у власні сили, пасивної позиції переселенців, прагнення їх відійти від соціальних контактів та різних громадських подій. Вимушені переселенці відчувають труднощі з адаптацією, у них виявляються дратівливість, підвищена тривожність, неврози, безсоння, часта зміна настроїв, хронічна апатія тощо (Волошин, 2019).

Багатьом переселенцям притаманні емоційна напруженість та знижений емоційний фон. Переселенці переживають складні емоції, які виникли у них з приводу необхідності покидати дім, страху загрози ракетних ударів, руйнування житла, втрати життя, страху окупації загарбницькими військами. Виїхавши з небезпечних місць, переселенці продовжують переживати, складно опрацьовують травматичний досвід перебування в зоні бойових дій, хвилюються за рідних та чоловіків, які залишились в Україні (Сингаївська, 2023).

На думку Я. Юрків, Д. Луканова (2021), психічний стан вимушених переселенців, їх психологічна налаштованість визначають можливості адаптації, здатності впоратися із труднощами проживання та працевлаштування, виживання в нових соціальних умовах. Саме тому вимушеним переселенцям дуже потрібна соціально-психологічна допомога в подоланні кризових життєвих ситуацій та професійне консультування фахівців-психологів.

Наш досвід полягає в проведенні Груп психологічної допомоги для українських жінок-мігранток у Німеччині, які ми проводимо вже впродовж 1,5 років. Наразі проведено 7 таких Груп. Кожна Група має 10 зустрічей (2 астрономічних години 1 раз в тиждень, щотижня, впродовж 2,5 місяців). Учасницями Групи є українські жінки віком від 20-25 до 70 років (група 8-12 осіб).

Мета роботи Групи: допомогти учасницям відреагувати травматичний досвід війни, попередити та подолати тривожні стани, негативні переживання, виникнення депресії, посттравматичного стресового розладу, спрямувати їх на розвиток в особистісній та професійній сфері.

Обгрунтування доцільності:

Українці, які стали біженцями, потребують психологічної допомоги. Вони пережили стрес, небезпечні екстремальні ситуації; потрапили в нові, не звичні для них умови; понесли втрати (близьких, домівки, своїх звичних речей та обставин тощо), у частини з них виникла криза ідентичності, тому що в нових умовах вони не мають відразу соціального та професійного статусу, який мали на Батьківщині. З часом психологічні проблеми можуть перерости у проблеми зі здоров’ям, що негативно впливатиме на працездатність та якість життя цих людей.

Запити, які висловлювали учасниці Груп: заспокоїтись, побороти тривожність; прийняти нову ситуацію, дивитись на життя більш оптимістично, знову бачити хороше й радіти життю; подолати самотність, розгубленість; поліпшити свій психологічний стан, стати спокійнішим; почути про досвід інших, як вони справляються з ситуацією змін у житті; визначити чіткі цілі в житті, отримати мотивацію працювати, вчити німецьку мову, стати більш комунікабельною; покращити стосунки в родині (з чоловіком, мамою, бабусею); «знайти себе», відкрити щось нове, відновитись для роботи в своїй професії, знайти сили побудувати нові стосунки, сім’ю та інші.

Проблеми й запити вирішуються в процесі роботи Групи психологічної допомоги. Наведемо окремі відгуки учасників після закінчення Групи:

Курс дав можливість детальніше розібратися в собі, своїх бажаннях і цілях. Навчилася правильно ставити цілі й планувати їх досягнення. Навчилась аналізувати події, які відбуваються, і робити правильні висновки. Навчилась, як утримувати рівновагу, де брати сили й мотивацію. Отримала велику підтримку й допомогу у поліпшенні мого душевного стану. Досягла емоційної стабільності. Цей курс дав нові думки й сили рухатись вперед по життю. Познайомилась з цікавими людьми, з якими можна поділитися своїм болем і тривогами й отримати допомогу психолога. Завдяки зустрічам у групі вийшла зі стресу, в якому знаходилась майже завжди. За час роботи в групі налагодились мої стосунки з чоловіком. Змогла знайти спільну мову з мамою, якій 60 років і ми весь час конфліктували із-за нерозуміння одна одної в нових умовах.

Таким чином, в процесі роботи Групи проблеми учасниць поступово вирішуються, оптимізується їх психоемоційний стан, розвивається стресостійкість та життєстійкість, підвищується їх впевненість у собі, здатність вирішувати проблеми конструктивним шляхом.

Потребують подальших досліджень питання, які соціальні та психологічні (зовнішні і внутрішні) чинники сприятимуть поверненню цих жінок на Батьківщину після закінчення війни.


Цитування


  1. Волошин, С. М. (2019). Особливості змісту соціально-психологічної адаптації внутрішньо переміщених осіб до нового соціального середовища. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія». Острог : Вид-во НаУОА, 9, 73–76.
  2. Карамушка, Л. М. (2022). Психічне здоров’я персоналу організацій в умовах війни: основні вияви та ресурси. Вчені записки Університету «КРОК», 3(67), 124–133.
  3. Сингаївська, І. В. (2023). Адаптація вимушених переселенців за кордоном під час війни. Вектори соціальної, організаційної та економічної психології [Електронне видання]: тези доп. II Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ,17 лют. 2023 р.). Відп. ред. С. М. Миронець. Київ : Держ. торг.-екон. ун-т, 252–255.
  4. Ралітна, Ю. О., & Сингаївська, І. В. (2021). Негативні психічні стани особистості в кризових життєвих ситуаціях. Держава, регіони, підприємництво: інформаційні, суспільно-правові, соціально-економічні аспекти розвитку: тези доповідей ІІІ Міжнародної конференції (Київ, 02 грудня 2021 р.). К.: Університет "КРОК", 304–308.
  5. Сингаївська, І. В., & Страмоусова, І. Є. (2024). Чинники життєстійкості жінок під час війни. Вчені записки Університету «КРОК», 3(75), 231–245. DOI: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2024-75-231-245
  6. Юрків, Я., & Луканов, Д. (2021). Труднощі соціально-психологічної адаптації вразливих верств внутрішньо переміщених осіб до нових умов життя. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота», 1(48), 469–472.