Розмір шрифта: 

Малі підприємства відіграють важливе соціально-економічне значення у розвитку будь-якої цивілізованої держави.Так малий та середній бізнес в економіці України, забезпечує близько 64% доданої вартості, 81,5% зайнятих працівників у суб’єктів господарювання та 37% податкових надходжень [1].

Однією з умов для економічних реформ, що проводяться в Україні, які здатні вивести країну з кризи, досягти ефективного функціонування виробництва та сфери послуг, є розвиток малих підприємств. Малі підприємства створюють в економіці необхідну атмосферу конкуренції, яка здатна швидко реагувати на будь-які зміни ринкової кон'юнктури, заповнювати ніші у споживчій сфері, активізувати інноваційні процеси, створювати додаткові робочі місця та бути основою формування середнього класу. Під малим підприємництвом розуміємо: самостійну, систематичну, ініціативну господарську діяльність малих підприємств та громадян-підприємців (фізичних осіб), яка проводиться на власний ризик з метою отримання прибутку [2].

Згідно з чинним законодавствомсуб’єкти малого підприємництва:

фізичні особи – у яких середня кількість працівників не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

юридичні особи – у яких середня кількість працівників за звітний період не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро [3].

В Україні сфера малого підприємництва ще не достатньо розвинена та не може повною мірою виконувати функції, які покладає на нього суспільство. Несприятливе економічне середовище породжує численні перешкоди, на які наштовхуються малі підприємства в процесі їх функціонування. Серед основних необхідно виокремити:

– негативний вплив динаміки основних макроекономічних показників. Підприємництвопрацює як один з елементів реальної економічної системи, та відповідно, реагує на всі зміни (позитивні й негативні), які відбуваються в економіці країни;

– відсутність достатнього стартового капіталу, власних фінансових ресурсів, сировини, матеріалів, приміщень та обладнання;

–не вистачає офісних приміщень і виробничих площ. Орендна плата дуже висока, правила оренди заплутані;

– складність та довготривалість процедури реєстрації (юридичне оформлення підприємства, ліцензування, відкриття рахунків у банку);

–низька інвестиційна активність, відсутність стимулів для інвестицій. Нестабільність економіки стримує підприємців від інвестування;

–відсутність практичних навичок та кваліфікованого персоналу для ведення бізнесу;

–відсутність та суперечливість правдивих відомостей про попит, пропозицію і ціни на конкретні товари та послуги не дозволяє керівникам малих підприємств приймати управлінські рішення, ґрунтуючись на об'єктивній інформації про стан ринкової кон'юнктури й поточних потребах споживачів;

–наявність недобросовісної конкуренції;

–слабка конкурентоспроможність товарів в умовах наростання імпорту.

Наразі основною перешкодою у розвитку малого бізнесу лишається недосконала система оподаткування в країні, яка створює умови для відходу підприємств у тіньовий сектор економіки. Високі відрахування до фонду заробітної плати, сплата соціального внеску сприяють веденню малими підприємствамиподвійної бухгалтерії та виплати фіктивної заробітної плати. Малі підприємства намагаються приховувати доходи з метоюзменшення сплати податків.

Гострими залишаються проблеми з наданням кредитів: недолік заставного майна, високі розміри відсоткових ставок банків тощо. Малий бізнес потребує невеликих і тривалих кредитів з рівномірним погашенням заборгованості. Банки неохоче надають кредити малим підприємствам через підвищений ризик їх повернення.

Великих збитків мале підприємництво зазнало від запровадження карантину внаслідок COVID-19. Так, за даними Спілки українських підприємців України у кризовий березень 2020 року збанкрутілита закрили свій бізнес приблизно 6% суб’єктів малого підприємництва, що є величезною проблемою для держави. Третина власників бізнесу (переважно мікро-), заявляють про падіння доходів на 90-100% за березень - квітень 2020 року. Ці ж підприємці звільнили до 50% штату співробітників [4].

З метою стабілізації та сталого розвитку економіки України, у травні 2020р. розроблено Державну програму стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020 – 2022 р. Основними напрямками якої стали: допомога малому бізнесу через запровадження на певний період часу окремих заходів, а саме: внесення змін до програми «Доступні кредити 5-7-9%» для покриття витрат на оплату праці, отримання спрощеного доступу до фінансування; часткова допомога з безробіття для малого бізнесу з боку держави; тимчасове звільнення від сплати податків фізичних осіб – підприємців; деякі податкові заходи: тимчасове зупинення проведення податкових перевірок, сплати відсотків для платників податків та платників соціального внеску та інше.

Разом з тим сьогодні найактуальнішими проблемами залишаються: розробка нових та вдосконалення чинних законодавчо-нормативних документів; створення сприятливішого податкового, інвестиційного, інноваційного та цінового режимів для малого підприємництва; розвиток інфраструктури для ведення бізнесу та впровадження інновацій малими підприємствами;впровадження механізму портфельних кредитних гарантій, розвиток альтернативних способів фінансування; розробка навчальних програм та матеріалів щодо фінансової грамотності; формування державної політики розвитку малого підприємництва; створення програм та визначення пріоритетів розвитку підприємництва та розроблення стратегії розвитку малого та середнього підприємництва та плану конкретних заходів для її реалізації, що забезпечать підтримку малого бізнесу у посткризовий період.

Отже, вищевикладене свідчить про необхідність дієвої державної політики щодо підтримки малого бізнесу не лише в умовах кризи, а й для розширення та розвитку господарської діяльності суб’єктів малого підприємництва, яке надає економіці необхідної гнучкості. Відсутністьактивного втручання держави може призвести до загострення економічних проблем та посилення соціальної напруги.

підприємництво; мале підприємництво; суб’єкти малого підприємництва; державна підтримка; державна політика