Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) на сьогодні вже не є інновацією – вони застосовуються майже у кожній сфері суспільного та економічного життя; є одним із головних факторів, що впливає на конкурентоспроможність будь-якого економічногосуб’єкта. Фінансові установи не є винятком, оскільки ринок фінансових послуг характеризується достатньо високим ступенем конкурентності, вимагаючи таким чином від його суб’єктів високої адаптивності та інноваційності, які багато в чому залежать саме від їх спроможності оперативно освоювати новітні ІКТ.

Технологія blockchain являє собою реєстр, який містить всю інформацію про здійснені агентами транзакції. Кожна окрема транзакція фіксується як певний блок, що описує всі етапи руху під час здійснення операції і є пов’язаним із іншими, раніше створеними блоками в мережі [5]. Головними перевагами такої технології є надійність, стійкість до шахрайських атак, конфіденційність (інформація доступна лише для авторизованих мережі осіб), прозорість («видимість» всіх транзакцій для всіх користувачів) та безпечність [5]. Виходячи з цього, впровадження фінансовими установами технології blockchain забезпечить їм не лише зростання конкурентоспроможності, а й підвищення рівня довіри до них з боку домогосподарств.

Поряд із очевидними перевагами, технологія blockchain також не позбавлена певних недоліків і загроз. Зокрема, можна виокремити стандартні ризики (тобто ті, які пов’язані з поточними бізнес-процесами), ризики передачі цінності (технологія не потребує центральних посередників, що тягне за собою імовірність появи нових ризиків, якими раніше управляли ці посередники); ризики смарт-контрактів (при кодуванні складних домовленостей може виникнути ризик відображення їх у цифровій структурі, а не у фізичній формі) [4]. Незважаючи на окреслені вище ризики, технологія blockchain є визнаною перспективною та вже активно використовується низкою фінансових інститутів у світі, оскільки вона суттєво скорочує тривалість операцій, знижує їх вартість, підвищує ступінь довіри з боку клієнтів, сприяє зменшенню ризиків кібер-атак та мінімізує паперову роботу. До прикладу,дана технологія застосовується банківською іспанською групою Grupo Santander– для прискорення процесу переказу грошей без допомоги посередників; Santander– в роботі платіжної системи OnePayFX [2; 6] та ін. фінансовими установами.