Розмір шрифта: 

Сучасному господарському середовищу притаманна така ознака як збільшення виробничої конкуренції. Також у підприємницькій діяльності до економічних ризиків долучаються соціальні та політичні. Фінансові ринки періодично коливаються, що спричиняє зміни руху капіталу, а саме його швидкість і напрями. У зв’язку з цими мінливими умовами, актуальними є альтернативні способи досягнення конкурентних переваг. Підприємці змушені забезпечувати ефективне функціонування господарюючих суб’єктів, яке неможливе без створення конкурентоспроможної моделі бізнесу. Згідно з всесвітнім опитуванням 4000 найвпливовіших підприємців світу, вирішальним фактором успішності компанії є те, як саме ведеться бізнес, а не спеціалізація фірми [1].

Формою реалізації стратегії підприємства та відображенням його тактики задля досягнення поставлених цілей є створення моделі ефективного бізнесу. Процеси формування бізнес-моделей досліджуються як аспект керування підприємством як зарубіжними, так і вітчизняними науковцями. Значний внесок у вивчення цієї проблеми внесли А. Соолятте, В. Котельников, В. Скриль, В. Челгатонев, Г. Цегелик, Е. Кравченко, З. Мокрицька, Л. Фролова, Н. Ревуцька. Однак, окремі теоретичні і практичні питання ще не були комплексно науково обґрунтувані насьогодні.

Модель бізнесу— це концептуальний опис способу створення цінності. А отже нині не існує єдиного визначення цього поняття, незважаючи на популярність його вживання. Магретта Дж. тлумачить цей термін так [2] – це те, як підприємство вибирає споживача, формує і відокремлює пропозиції, розподіляє ресурси, прогнозує завдання, які завдання зможуть бути виконаними наявними силами і для яких потрібно залучити сторонніх фахівців, виходить на ринок, створює цінність для споживача й отримує прибуток. Бізнес-моделі можуть створюватися для певного продукту або послуги (їх однорідної групи), всього підприємства, або навіть групи підприємств.

Моделі бізнесу є досить різноманітними та мають складну структуру, тому буде доцільно визначити базовий набір основних елементів, що дозволяють стандартизувати опис і полегшити сприйняття бізнес-моделей. Бізнес-модель характеризує:

1) для кого створюється продукт та які споживачі є найціннішими;

2) який продукт постачається клієнтові та яка його споживча цінність;

3) якими каналами збуту користуватися для різних сегментів, враховуючи їх ефективність;

4) які види взаємозв'язку очікують від організації замовники;

5) за що споживачі готові платити та за що споживачі платять зараз;

6) яких основних ресурсів потребує бізнес та які канали поширення використовувати;

7) які партнери є ключовими і якою є їх діяльність;

8)  якими є найважливіші витрати в прийнятій моделі бізнесу; які ключові ресурси коштують найдорожче; яка ключова діяльність коштує найдорожче.

Розглянемо основні функціональні моделі підприємств [3]:

Виробнича модель спрямована на виробництво максимального обcягу продукції. Вона притаманна підприємствам-монополістам та підприємствам, що реалізують державні замовлення.

Маркетингова модель формує діяльність підприємства відповідно до вимог споживачів, віддає перевагу маркетинговій діяльності.

Інноваційна модель використовує інструменти активного розвитку ринку, а саме залучення персоналу як носія інтелектуального капіталу.

Споживча модель направлена на повне забезпечення усіх вимог споживачів. У ній споживач підпорядковує собі виробництво, ресурси і маркетингову діяльність підприємства.

Фінансова модель підприємства містить розрахунки потреб у фінансуванні, графіки погашення кредитів, надходжень і витрат. Недоліком є відсутність зв’язку з технологією виробництва.

Економічна модель підприємства містить розрахунки собівартості продукції, дозволяє прогнозувати випуск продукції, керувати ціною, прибутком і ефективністю виробництва. Недоліком є неврахування фінансових ризиків у вигляді невідповідності фінансування та переривання грошових потоків.

При сучасному рівні конкуренції здатність підприємств тривало функціонувати залежить від ефективності їх бізнес-моделі з погляду створення споживчої цінності. Однак через високу мінливість споживчих потреб підприємство має постійно вдосконалюватись. Покращення ефективності бізнес-моделі може відбуватися як шляхом налагодження бізнес-процесів, так і зв’язків з партнерами. Для ефективності бізнес-моделі важливо щоб процеси, які створюють найбільшу споживчу цінність, перебували під постійним контролем менеджменту для забезпечення їх бездоганного виконання.

бізнес-модель; ефективність; функціональні моделі підприємств