Розмір шрифта: 

Аналіз наукових публікацій, а також реальної освітньої практики свідчить, що останнім часом активно проводяться дослідження з використання в освітньому середовищі інформаційно-інноваційних технологій (ІКТ) як його комунікативного компонента. Відбувається особливо активне застосування комп’ютерної техніки й упровадження інформаційних технологій в освіту. Такі інноваційні технології, на нашу думку, можуть найбільш ефективно впроваджуватися у вузівський освітній процес. ІКТ самі собою є чинником підвищення мотивації до навчання, що слід враховувати у формуванні сучасного освітнього процесу.

Володіння інформаційно-інноваційними технологіями (ІКТ) є неодмінною умовою професійної компетентності фахівця соціально-гуманітарної сфери діяльності. Сучасна освіта, спрямована на гуманізацію, інформатизацію, медіатизацію педагогічного процесу, враховує необхідність упровадження ІКТ в педагогічну практику. Із цими технологіями в умовах вузівського освітнього середовища пов'язують активне сприяння отриманню таких ключових компетенцій як соціальна, комунікативна, інформаційна, когнітивна, спеціальна. Ці технології сприяють широкому застосуванню аналітичних, практичних, експериментальних принципів навчання, орієнтованих на кожного студента.

Незважаючи на значну кількість досліджень, присвячених окремим аспектам інформатизації процесу професійного навчання, потребує уточнення понятійний апарат сучасних освітніх інформаційно-інноваційних технологій.

Аналіз останніх досліджень. Дослідженню проблем, пов’язаних з використанням інформаційних і інноваційних технологій на сучасному етапі організації освітнього процесу, присвячено праці багатьох зарубіжних (Г. Рейнгольд, Е. Венгер, І. Захарова, К. Свон; М. В. Моісеєва, Є. С. Полат, Н. Ф. Тализіна, А. В. Хуторський, Н. С. Чураєва), і вітчизняних учених (В. П. Беспалько, В. Ю. Биков, В. І. Гриценко, О. М. Довгялло, М. І. Жалдак, М. З. Згуровський, С. П. Кудрявцев, В. Б. Лаврінець, Г. Ю. Маклаков, Ю. І. Машбиць, О. В. Співаковський, В. А. Широков, В. Ф. Шолохович, О. М. Спірін, А. М. Гуржій та багато інших).

Стрімке зростання діапазонів використання інформаційних і інноваційних технологій у світі потребує вдосконалення їх застосування й узгодження термінології, яка наразі виникає. Ці технології надають здатність отримання різноманітної інформації на відстані й необмеженого збільшення кількості учасників навчального процесу, характеру і набору джерел інформації. Набули поширення такі терміни, як «інформаційні технології навчання», «інформаційно-інноваційні технології навчання», «комп'ютерні технології навчання» та інші. Виникло немало термінів, що характеризують різновиди навчання з їх використанням.

У вузівському навчальному посібнику І. Г. Захарової відзначається неоднозначність терміна інформаційна технологія: «в окремих випадках мають на увазі певний науковий напрям, в інших же — конкретний спосіб роботи з інформацією: це і сукупність знань про способи і засоби роботи з інформаційними ресурсами, і спосіб і засоби збору, обробки і передачі інформації для отримання нових відомостей про досліджуваний об'єкт» [6, 12]. Представляється оптимальним таке визначення ІТН, що запропоноване І. Г. Захаровою: «це педагогічна технологія, що використовує спеціальні способи, програмні та технічні засоби (кіно, аудіо- та відеозасоби, комп'ютери, телеінноваційні мережі) для роботи з інформацією» [6, 12]. З урахуванням комп'ютерних мереж нерідко вживається термін «комп'ютерна технологія навчання» в тому ж сенсі, що і ІТН. На сьогодні вже розроблено багато спеціалізованих комп'ютерних систем, які стосуються навчального процесу.

Термін «інформаційно-інноваційні технології» (ІКТ) знаходимо в такому офіційному виданні, як Закон України "Про основні засади розвитку інформаційного Суспільства в Україні на 2017–2015 роки". То чим саме розрізняються поняття «інформаційно-інноваційні технології» та «інформаційні технології»? Звернемося до терміна «комунікація». У соціологічній науці під комунікацією (лат. communicatio — повідомлення, передача) мається на увазі смисловий та ідеально-змістовний аспект соціальної взаємодії. Дії, які свідомо орієнтовані на їх смислове сприйняття, називають комунікативними. Основна функція комунікації — досягнення соціальної спільності за збереженні індивідуальності кожного її елемента [12]. У сучасному світі інформаційні технології використовуються для обробки й розповсюдження такого обсягу інформації, що вони істотно впливають на процеси суспільної комунікації і відповідно отримують нові функціональні можливості, тому постає питання про трансформацію даного терміну. Відповідно з цим деякі автори використовують термін «нові інформаційні технології», під якими розуміють системно організовану послідовність операцій, що виконуються над інформацією з використанням засобів і методів автоматизації. Вважаємо, що в умовах упровадження даних технологій у суспільну комунікацію доцільно називати їх інформаційно-інноваційними. Інакше кажучи, інформаційно- інноваційні технології є підвидом інформаційних технологій, які представляють собою їх сучасний розвиток [8, 10].

Отже, термін «інформаційно-інноваційні технології» більш точно, порівняно з терміном «інформаційні технології», характеризує потенційні здатності використання комп'ютерної техніки і засобів комунікації в інтересах користувача. Вважаємо оптимальним таке визначення ІКТ: це процеси, методи пошуку, збору, формування, зберігання, обробки, представлення, передавання, розповсюдження інформації та способи здійснення таких процесів і методів із застосуванням засобів комп'ютерної техніки і засобів комунікації.

Інформаційно-інноваційні технології відіграють значну роль у житті суспільства, реалізуючи завдання соціальної комунікації, управління, а також є інноваційними педагогічними технологіями. У системі освіти ІКТ застосовуються для (діяльності педагога), сприйняття знань (діяльності учня), оцінювання якості навчання і, безумовно, всебічного розвитку особистості учня в ході навчально-виховного процесу [6, 13].

Результати проведеного дослідження свідчать про те, що в педагогічній науці поки існує багато думок щодо визначення ролі й місця освітніх «інформаційно-інноваційних технологій» на сучасному етапі організації освітнього процесу. Сьогодні вищі навчальні закладі накопичили певний науково-методичний потенціал щодо впровадження ІКТ в освітній процес; їх застосування, як правило, вимагає докорінної переробки традиційних навчальних матеріалів, удосконалення змісту, методів та організаційних форм навчання. Застосування ІКТ у підготовці майбутніх фахівців соціально-гуманітарної сфери діяльності забезпечує якісно новий рівень отримання й узагальнення знань, умінь та навичок, сприяє формуванню фахових компетенцій, динамізує формування креативності. Використання ІКТ є виправданим і призводить до підвищення ефективності навчання в тому випадку, якщо навчання в повному обсязі без використання відповідних засобів інформатизації важко або неможливо, тобто якщо дотримується принцип доцільності. Перспективи подальшого дослідження полягають у комплексному аналізі впливу інформаційно-інноваційних технологій на процес формування креативності у майбутніх фахівців соціально- гуманітарної сфери діяльності.

інформаційні технології, інформатизація освіти, індекс розвитку ІКТ, освітні системи різних країн світу, інтелектуальна освіта