«КРОК» Конференції, Міждисциплінарні дослідження науки ХХІ століття - 2021

Розмір шрифта: 
БЕРЕЖЛИВЕ ВИРОБНИЦТВО ЯК ІННОВАЦІЙНА ІДЕЯ СУЧАСНОГО СВІТУ
Анастасія Висоцька

Тези


Сучасним інноваційним підходом до менеджменту є бережливе виробництво (lean production, lean manufacturing, надійне виробництво, «струнке виробництво»), яке передбачає систему організації і управління виробничим підприємством та виготовлення певної продукції, що безпосередньо заснована на постійному прагненні до зменшення чи усунення всіх можливих видів втрат. Концепція бережливого мислення виникла з Toyota Production System, яка визначала цінність будь-якого процесу, відрізняючи діяльність або кроки з доданою вартістю від дій чи етапів без доданої вартості; та усунення відходів, щоб кожен крок додавав цінність процесу. У сучасному світі концепція ощадливого виробництва є одним з найбільш перспективних та новітніх напрямів розвитку менеджменту.

Мета концепції бережливого виробництва – це можливість позбутися всіх видів втрат та забезпечити максимальну ефективність використання ресурсів підприємства шляхом безперервного вдосконалення всіх бізнес-процесів організації, спрямованих на підвищення задоволеності споживачів [2, ст. 55]. Серед найбільш вагомих та важливих втрат, які потребують мінімізації та постійного контролю керівника підприємства, виділяють: перевиробництво продукції, очікування працівників та споживачів, різноманітні втрати на транспортуванні, переміщення та нерівномірність виконання операцій [6]. Сьогодні методи  бережливого виробництва охоплюють різноманітні аспекти виробництва, починаючи з початкової стадії життєвого циклу продукції, наприклад, розробку продукції, закупівлю та виробництво до розповсюдження.

Система бережливого виробництва складається з певних елементів, які тісно пов’язані між собою, а саме: 5S, TQM, JIT, SMED, TPM та інші.  Цей метод насамперед передбачає залучення до процесу оптимізації бізнесу кожного співробітника і максимальну орієнтацію на споживчі потреби покупця [5]. Особливість методу «Бережливого виробництва» полягає у вираженій спрямованості перетворень "знизу-вгору", що безпосередньо передбачає спрямування до скорочення запасів, часу та мінімізації використовуваних ресурсів.

У порівнянні з іншими системами оптимізації бізнес-процесів «Бережливе виробництво» сприяє змінам культури управління підприємством та корегуванню взаємин між різними рівнями і підрозділами підприємства, а також дає працівникові можливість брати участь в процесі управління підприємством за рахунок надання і реалізації пропозицій, спрямованих на підвищення ефективності виробництва [3].

Тобто, актуальність цієї концепції полягає в тому, що для будь-якого підприємства важливо правильно та раціонально розподіляти власні ресурси та наявні запаси з метою забезпечення максимальної ефективності виробництва.

Однак, проблемою впровадження ідеології Lean на українських виробництвах є бар’єр у свідомості людей, оскільки вітчизняні підприємці, переважно, не дотримуються певних принципів, які допомагають заощадити та зменшити витрати, через низьку мотивацію (зокрема з боку держави) або через відсутність практичних навичок такої діяльності. Серед найбільш важливих та необхідних навичок управлінця чи підприємця варто виокремити вміння займатися виробництвом на умовах сталості.

Проте, слід зазначити, що ця ідея набуває поширення в практиці введення підприємницької діяльності не лише у розвинутих країнах, але і в Україні. Так, деякі крупні українські компанії вже практикують використання певних принципів цієї концепції на своєму виробництві, зокрема: корпорація “Артеріум”, корпорація “Агросоюз”, поліграфічна компанія “Юнівест Прінт, компанії Toyota, діяльність яких поділяється на операції і процеси, що збільшують цінність для споживача. Наприклад, корпорація «Артеріум» поєднує політику соціальної відповідальності та метод підвищення ефективності використання наявних потужностей підприємства, в результаті чого продуктивність роботи персоналу зросла майже вдвічі. Ця інноваційна система включає методи заощадження часу працівників, скорочення витрат та оптимальне використання наявних ресурсів на фірмі, безпосередньо базуються на новітніх інформаційних, аналітичних та економічних технологіях. Наведені методи є складовими системи ощадливого виробництва, що досить ефективно впливають на будь-яке підприємство в цілому [1].

Таким чином, концепція «бережливого виробництва» реалізується як філософія та набір інструментів і практики для досягнення найвищої якості, найнижчої вартості та найкоротшого часу виконання. Це наслідок комплексного, якісного управління у всіх сферах діяльності підприємства.

Як висновок, слід зазначити, що концепція «бережливого виробництва» є актуальною та ефективною на сучасному етапі розвитку українського виробництва. Адже вона надає можливість підприємству значно зменшити витрати, водночас, збільшивши ефективність власного підприємства. Ця концепція поєднує у собі важливі складові, а саме застосування інструментів бережливого виробництва, оптимізації організаційної моделі й зміни управлінської культури. Тому концепція ощадливого виробництва стає все більше популярною серед різноманітних галузей бізнесі в Україні та в світі, оскільки забезпечують можливість залишатися конкурентоспроможними на все більш конкурентному ринку.


Ключові слова


інновація; бережливе виробництво; сучасний світ

Цитування


  1. Бондаренко С. С. Аналіз інструментарію концепції постійного удосконалення // Економіка. Менеджмент. Підприємництво: зб. наук. праць. 2008. №20. С. 23–28.
  2. Герасимчук З.В. Антикризовий менеджмент соціально-економічного розвитку регіону: теорія, методологія, практика : [монографія]. Луцьк, 2014. 283 c.
  3. Кулініч Т.В. Особливості формування системи заходів антикризового управління вітчизняними підприємствами // Національне виробництво й економіка в умовах реформування: стан і перспективи інноваційного розвитку та міжрегіональної інтеграції: зб. наук. праць. Тернопіль. 2015. С. 215–216.
  4. Лапай Я.Г. Особливості використання існуючих методів антикризового управління підприємствами // Экономика и менеджмент. 2013. Т. 2.
  5. Ощадливе виробництво: концепція, інструменти, досвід: наук.-практ. видання / Омельяненко Т. В., Щербина О. В., Барабась Д. О. та ін. К., 2009. 157 с.
  6. Хринюк О.С. Методи антикризового управління підприємством // Актуальні проблеми економіки та управління : збірник наукових праць молодих вчених. 2011. № 5. С. 114–117.