Дослідження даної теми є більш ніж актуальним в наш час, оскільки малий бізнес або ж так зване дрібне підприємництво є найдинамічнішим елементом національного господарства і відповідно найефективнішим способом стимулювання економіки країни.Згідно ст. 1 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19.10.2000 р. № 2063-Ш під малими підприємствами розуміються юридичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми господарювання та форм власності, в яких середньооблікова кількість працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного доходу не перевищує 500 000 євро [1]. Якщо розпочати дане дослідження із характеристики малого бізнесу, то варто було б зазначити, що він є одним з головних секторів економіки країни, відповідно, як провідна ланка, він характеризується виконанням значної кількості функцій, до основних з них належить: формування конкурентного середовища;запровадження нових технологій;збільшення кількості робочих місць, хоч і не в значній кількості; залучення іноземного капіталу; створення гнучкого середовище ринкової економіки. Одним з найпозитивніших ефектів розширення мережі дрібного підприємництва є демонополізація економіки. Також їх діяльність спрямована на те, щоб залучити до економічного життя  матеріальні,  фінансові,  природні,  та людські ресурси, що були «покинуті» великими компаніями. Цей процес врівноважує показники попиту та пропозиції на товари і відповідно тримає процес ціноутворення стабільним. Саме завдяки функціонуванню малих підприємств удосконалюється система економічних зв’язків країни безпосередньо зі споживачем [2]. Якщо провести порівняльну характеристику малого та великого бізнесу, то можна виокремити ряд факторів, в яких малий бізнес має значну перевагу над великим. До головних з них належать: тісний контакт з клієнтом, що зумовлює пріоритетність їх продукції у виборі покупця, думка якого була врахована при виготовлені товару; гнучкість підприємства, тобто здатність до змін та адаптації до умов, в яких вони функціонують; низькі витрати на утримання бізнесу, зважаючи на невеликий масштаб підприємства, витрати відповідно теж малі; інноваційний потенціал, як правило, малі підприємства створюються новачками та новаторами, які готові до ризику адже порівняно їхні втрати будуть не такими масштабними [3].

У високорозвинених країнах вже досить давно охарактеризували всі корисні чинники малого бізнесу, тому зараз їхня економіка націлена на максимальне залучення громадян до підприємництва. Лідером в цій сфері є Японія, адже внесок дрібних підприємств у ВВП країни становить понад 70%, а частка зайнятих у цій сфері 78%. Як бачимо, це дало свої результати, адже малий бізнес є одним з основних факторів, що зуміли вивести Японіюдо країн великої сімки. Не відстає і США, де вклад дрібного підприємництва у ВВП країни становить 50%, частка працюючих у ньому – 60%. І третю позицію за розвитком малого бізнесу займають країни ЄС. Тобто, проаналізувавши дану статистику можна із впевненістю сказати, що розвиток та розширення малих підприємств – одна із рушійних сил процвітання економіки країни, адже лідируючі позиції займають найвисокорзвиненіші країни, які пройшли довгий шлях по вдосконаленню концепцій розвитку економіки і вже визначили найперспективніші, які відповідно втілюють в життя [4].

В сучасних умовах розвитку економіки для України є важливим залучення нових підприємців для створення малого бізнесу, щоб забезпечити конкурентно-ринковий клімат та, зважаючи на проблему безробіття в нашій країні, створити нові робочі місця. Дрібні підприємства здатні виправити такого роду проблеми країни, більше того, слід зазначити, що вони схильні ефективно впроваджувати нові розробки у виробництво, що приносить користь безпосередньо країні, якій вони належать. Проте для малого бізнесу, як і інших економічних об’єктів, повинні існувати певні умови, що забезпечили б їм прогресивне існування. Зважаючи на факт відсутності розвиненої системи дрібних підприємств в Україні можна дійти висновку, що в нашій країні існують певні недоліки, що унеможливлюють ефективну діяльність підприємств такого роду. Отже, до основних проблем розвитку МП можна віднести наступні:висока вартість кредитних ресурсів, банки досить скептично відносяться до кредитування малого бізнесу, цим самим перешкоджаючи процесу заснування власної справи через нестачу капіталовкладень у потенційних підприємців; низька купівельна спроможність населення, люди надають перевагу товару з нижчою вартістю, знижкам, проте малі підприємства не можуть дозволити собі прийом цінової конкуренції і, як наслідок, це призводить до розорення компанії. Також до основних чинників належитьвідсутність дієвої кредитно-фінансової підтримки; висока податкова ставка; значний обсяг адміністративних бар’єрів, подолання яких займає великий об’єм часу (реєстрація, сертифікація, ліцензування, різного роду системи контролю тощо.); нерозвинена інфраструктура малого бізнесу; проблема система бухгалтерського обліку; низький рівень інноваційних технологій; високий показник корупції в державі; недостатній рівень підготовки для підприємницької діяльності. Також значну роль в гальмуванні розвитку МП грає відсутність конкурентного середовища в Україні, цей аспект фактично унеможливлює вихід продукції дрібного підприємства на ринок, адже він є майже повністю монополізованим [5].

Отже, підсумовуючи все вищезгадане варто сказати, що малий бізнес є запорукою ефективного розвитку країни, цей факт можна підтвердити багаторічним досвідом високорозвинених країн, що акумулюють економічну систему шляхом розширення мережі дрібних підприємств. Україні варто було б рівнятись на приклади закордонних методів, щоб забезпечити економічне зростання країни. Проте, аналізуючи сучасну ситуацію, можна зауважити, що рівень розвитку МП та їх діяльність в нашій державі знаходяться на незадовільному рівні. Причиною цьому є ряд нерозв’язаних проблем, що потребують вирішення в найближчий час. Підприємці зможуть самостійно захищати свої інтереси, якщо держава створить необхідні для цього умови. В першу чергу, варто зменшити податковий тиск та запровадити дієву систему заходів по підтримці малих підприємств в Україні. Урядудержави слід спрямувати усі сили на покращення ситуації у цій сфері та наближення до міжнародного рівня.