Розмір шрифта: 

Сучасні інформаційні технології спираються на досягнення в галузі комп’ютерної техніки та засобів зв’язку. Бурхливий розвиток комп’ютерної техніки й інформаційних технологій став поштовхом до розвитку суспільства, яке одержало назву «інформаційного». В інформаційному суспільстві продукується та споживається інтелект, знання, завдяки чому зростає частка розумової праці. Матеріальною й технологічною базою інформаційного суспільства є різного роду системи на базі комп’ютерної техніки та комп’ютерних мереж, інформаційних технологій, телекомунікацій та зв’язку. Отже, характерною рисою сучасної цивілізації є її детермінованість інформаційними процесами. Потенційні можливості розвитку основних сфер життя сучасного суспільства зокрема залежать від стану цих процесів. На сьогодні інформація уважається стратегічним національним ресурсом, одним з основних багатств країни. Повсюдне упровадження ЕОМ, сучасних засобів оброблення й передання інформації в різні сфери діяльності започаткувало новий еволюційний процес у розвитку людства – інформатизацію.

Сучасні можливості електронних ЗМІ, космічних систем передання інформації, поліграфії, розмножувальної й іншої техніки в поєднанні з науковою та публіцистичною літературою, періодикою дозволяють ефективно впливати на розум, свідомість і психіку мільйонів людей. Інформація та пропаганда стали сьогодні настільки могутніми, що здатні зумовлювати появу, перебіг і кінцевий результат політичних подій, навіть глобальних проблем миру й війни.

Інформаційна відкритість сучасного світу стає тим мостом, через який здійснюються комунікаційні процеси, зокрема в геополітичній сфері. Розглядаючи виникнення інформаційного суспільства як нової цивілізаційної реальності, яка має поєднувати константи життя локальних цивілізацій із комунікативними відносинами, варто зазначити, що становлення інформаційного суспільства створює не лише позитивні зрушення, але й передумови інформаційних катастроф. Це катастрофи як технічні й техногенні, так і гуманітарні, пов’язані з руйнуванням етичного та соціального коду, що забезпечує гармонійний розвиток суспільства. Це використання технологічної переваги як політики інформаційного домінування та примушення в геополітичній сфері.

У наш час керівники низки держав уважають інформаційну війну ефективним інструментом реалізації зовнішньої політики. Найповніше ця тенденція проглядається в концепціях інформаційних воєн, які розробляються провідними у військовому відношенні країнами. Інформаційна війна розглядається під різними кутами як один з основних чинників забезпечення національної безпеки та національних інтересів у життєво важливих сферах державної й суспільної діяльності, зокрема у військовій. З урахуванням цих чинників інформаційний розвиток України має здійснюватися в рамках системної та збалансованої державної політики, здатної забезпечити захист суспільства, держави і громадян від інформаційно-психологічної експансії суб’єктів геополітичної конкуренції.

Вплив інформаційного поля на індивідуальну й суспільну свідомість – значущий фактор формування особи й співтовариства, що дозволяє прогнозувати поведінку членів соціуму. Саме в цьому й полягає головна функція ЗМК. Радянські ідеологічні установки визначали цей аспект досить точно: «Якщо в умовах буржуазного суспільства головною функцією масової комунікації є соціальна маніпуляція суспільною свідомістю, адаптація населення до стандартів і канонів буржуазного способу життя, то в умовах соціалізму масова комунікація стає важливим важелем масової інформації й пропаганди, комуністичного виховання й, в остаточному підсумку, ефективними засобами самоорієнтації» (Є. Ножин).

Основний парадокс ЗМІ полягає в тому, що під прапором розвитку раціональних початків у суспільному житті й свідомості членів суспільства, охоплюються й направляються силові лінії інформаційного поля, – насаджується ірраціоналізм.

інформаційні технології; пропаганда; політика; інформаційна війна; засоби масової інформації; маніпуляція свідомістю