Графічний дизайн сьогодні – це динамічна, мобільна, комунікативна система проектування. Вона затребувана і постійно розвивається, має величезний потенціал і арсенал засобів створення проектних образів і смислів. Сучасний графічний дизайн відрізняється своєю непередбачуваністю, зараз це не просто передача інформації за допомогою зображення, що є основною функцією графічного дизайну, це і експресивність, і функціональна обґрунтованість ідей і широкі декоративно-пластичні можливості для їх втілення.

Однак опорою для цього арсеналу об'єктивних і суб'єктивних засобів втілення ідей є блок формально-технічних дисциплін (пропедевтика).

Пропедевтика (від грец. Propaideio - «попередньо навчаю») - введення в будь-яку науку або мистецтво, їх скорочений систематичнеий виклад у елементарній формі, підготовчий (попередній, вступний) курс, що передує більш глибокому детальному вивченню відповідної дисципліни. Розвиваючись протягом ХХ-ХХI століть, даний курс давно перестав бути вступним, він є базовим у професійній освіті дизайнерів. Зараз він відображає глибинні взаємозв'язки між мисленням дизайнера і народженням об'єктів проектування, розвиває його абстрактно-асоціативне мислення.

Навчальний процес Київського художнього інституту (КХІ) в 1920-ті роки був нерозривно пов'язаний з курсом «формально-технічної дисципліни», або як скорочено називали його самі викладачі і студенти – ФОРТЕХ. Курс формально-технічних дисциплін насамперед знайомив студентів з основними елементами художньої грамоти. Вони отримували також відчуття узагальненої форми і розуміння розвитку її закономірностей і взаємодій в просторі, вивчали методи і мову композиції: ритм, статику, динаміку, контрасти, пропорції тощо.

Дослідниця Олена Кашуба-Вольвач пише так: «Фактично створення нового факультету та впровадження однойменного курсу стали квінтесенцією нової педагогічної системи в Україні, яка закладала універсальні основи для всіх мистецьких спеціальностей. Метою було підготувати художника нового типу, здатного працювати в створенні всього предметного середовища, що оточує людину. Подібні ідеї про сучасні форми викладання і виховання мистецької молоді вже існували і втілювалися в німецькому Баухаузе і московському ВХУТЕМАСі-ВХУТЕІН.

Ці художні школи, так само як і КХІ, ставили перед собою формотворчі завдання, пов'язані з індустріалізацією, виробництвом і були спрямовані на вирішення соціальних програм. Однією з головних складових педагогічних реформ в цих закладах була організація попереднього курсу (Vorkurs) в Баухаузе і «основного відділення» в ВХУТЕМАСе, де викладався так званий пропедевтичний курс. При порівнянні цих курсів з українським ФОРТЕХ тотожність як самої ідеї курсу, так і його формальних складових стає цілком очевидною» [1, 54; 2, 72].

Метою запровадження блоку формально-технічних дисциплін на кафедрі графічного дизайну є оволодіння методикою, що забезпечує єдність понятійно-логічних знань, композиційного почуття, здатності до творчо активного ведення процесу проектного формоутворення; підготовка студентів до вивчення дисциплін професійного циклу.

До основних завдань даного навчального циклу можна віднести:

- засвоєння дизайн-мови;

- оволодіти засобами, категоріями, якостями композиційної діяльності, прийомами і методами дизайн-діяльності;

- виявити напрямок майбутньої проектної діяльності;

- підготувати до проектування і виконання різних тематичних дизайн-завдань;

- формування діяльності закріплену на логічному обґрунтуванні використання в проектуванні останніх досягнень науки і техніки;

- засвоєння основних засобів виразності і гармонізації в композиції іхудожньому проектуванні в цілому.

Першочерговим у методиці викладання формально-технічних дисциплін є визначити дію законів композиції і засобів гармонізації художньої форми і їх використання при формуванні об'єктів проектування. Далі можна перейти до виділення найбільш важливих аспектів композиційної підготовки проектувальників. Виявити того, як «необхідні якості композиції забезпечуються в процесі мистецько-конструкторської розробки проекту відповідними композиційними засобами» [3, 34].

Впровадження в навчальний процес формально-технічних допоможе студентам набути навичок абстрактного і образного мислення, просторової уяви, художнього смаку і винахідливості, ознайомить з основними принципами своєї майбутньої професії, отримуючи при цьому необхідні навички, вміння і самовираження, направлені на розвиток загальної художньої культури особистості. Студент ознайомиться з основними положеннями художньо-проектної діяльності, дізнається про процеси формотворення об'єктів предметно-просторового середовища, оволодіє методами роботи над площинною і об'ємно-просторовою композицією для набуття професійних навичок при створенні майбутніх дизайн-об’єктів з раціональними конструктивними рішеннями [3, 48].

Вивчення законів композиційної побудови площинних та об'ємно-просторових форм дасть уявлення про просторові зв'язки й співвідношення елементів композиції, дасть можливість студенту зосередити свою увагу на творчі проблеми композиційної побудови об'єктів предметно-просторового середовища.

З позиції сучасних вимог художник-дизайнер повинен володіти комплексом естетичних, функціональних, ергономічних та соціальних переваг. В даний час змінилися вимоги до вирішення проектних завдань, які відображені в появі нових можливостей і форм виконання проектів, при збереженні теоретичних основ композиції, які вимагають більш поглиблених теоретичних розробок. При цьому засоби побудови композиції: точка, лінія, площина, об’єм – прості.

Основи і закони композиції, засоби гармонізації композиції дають можливість студенту осмислено проаналізувати роботи відомих майстрів

мистецтв і дизайну, побачити, що в художньому творі всі елементи залежать один від одного і складають єдине ціле.