Війна в Україні спричинила гуманітарну кризу та масові страждання, одним із найважливіших факторів яких стала міграція всередині країни та за її межі. Пошук безпечного місця проживання та сам процес переселення зазвичай мають істотний вплив не лише на умови життя, роботи і добробут людей, але також і на їх психічне здоров’я. Було виявлено багато стресових факторів, які мають потужний вплив на стан і психічне здоров’я українців і до переселення, і у самому процесі,  і після вибору місця перебування.

Метою нашого дослідження стало  виявлення   факторів впливу, визначення поточних рівнів дистресу, а також найбільш типових проявів найбільш поширених проблем психічного здоров’я (CMDs), таких як депресія, тривога та посттравматичний стресовий розлад, серед українських вимушених мігрантів.

Метод: на основі стандартизованої самооцінки було розроблено онлайн-анкету, що включає низку стандартизованих анкет та кілька блоків відкритих загальних запитань, які пропонувалися українцям, що вимушено мігрували до інших країн (Швейцарія і інші, переважно європейські, країни) або переїхали до більш безпечних місць в Україні. Серед переліку використаних опитувальників були Короткий перелік симптомів Derogatis (BSСL), опитувальник емоційної регуляції DERs, шкала постміграційного стресу (RPMS) та інші.

Результати: найбільш розповсюджені психічні розлади (CMDs), такі як депресія, тривожні розлади і посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), складають значну частку тяжких хвороб у всьому світі (Whiteford et al., 2013), особливо серед населення, постраждалого від збройних конфліктів, та мігрантів (Charlson et al., 2016; Turrini et al., 2017). Негативні наслідки насильственних конфліктів і міграції для психічного здоров'я часто зберігаються протягом багатьох років або десятиліть (de Jong et al., 2003)/ Багато людей демонструють «нормативну» постстресову поведінку, яка характеризується коливаннями самопочуття, незначними порушеннями або тимчасовою психосоціальною дезадаптацією (Lenferink, L, 2019). Проте деякі люди демонструють «вразливі» постстресові моделі та погане здоров’я; інші демонструють динамічні, «стійкі» адаптаційні процеси після стресу чи негараздів (Kline R. та ін., 2016), з кращим здоров’ям, самопочуттям та психосоціальною адаптацією, ніж у більшості постраждалих осіб. Важливо й те, що люди зазвичай починають покращуватися поступово, якщо вчасно виявити симптоми захворювання, в тому числі симптоми психічних розладів, які розглядалися в нашому дослідженні. В нашому дослідженні було виявлено підвищений рівень депресії, причому серед українок і українців, що виїхали за кордон, він виявився вищим, ніж серед тих, хто залишився в Україні. Було виявлено, що, як і зазвичай, реакція людей на стресові переживання дуже різноманітна.

Крім вивчення загального рівня прояву симптомів ПТСР, наша концептуальна модель включала дослідження  проблем особистості в соціальному контексті, включаючи пре- та пост- фактори психотравми мігрантів. Це дає нам можливість враховувати не лише короткострокові ефекти впливу стресових факторів, але  й віддалені наслідки впливу певних подій (стимулів) на життя людини при концептуалізації особистісних результатів. Результати нашого дослідження перегукуються з результатами досліджень швейцарських і українських колег. Так, згідно з результатами дослідження SEM у 2023 році (Fritschi, T. et al. 2022; BFS Bundesamt, 2022), становище українських біженців, які перебувають у Швейцарії, характеризується дійсно підвищеним рівнем впливу стресових факторів, які все ж в певному сенсі можна стабілізувати за допомогою первинних служб підтримки. Важливо розуміти, що для такої великої та різноманітної групи людей, як біженці та мігранти, за певних умов існує підвищений ризик погіршення психічного здоров’я. Що до найбільш поширених стресорів для цієї групи внутрішньо переміщених осіб в Україні, то до них належать труднощі з пошуком роботи, фінансові труднощі, відсутність відчуття належності до приймаючої громади, конфлікти в сім’ї, знижений настрій, зловживання алкоголем, страх перед майбутнім, самотність та відчуття втрати – і всі ці фактори можуть, і часто дійсно підвищують ризик виникнення проблем з психічним здоров’ям. Нещодавнє дослідження показує, що психічні розлади серед внутрішньо переміщених осібсуттєво пов’язані з сукупним травматичним досвідом, більш нещодавнім переміщенням та поганим економічним становищем (The World Bank Group, 2021).

Висновки. Отже, результати дослідження показали, що реакції вимушених переселенців з України на стресовий досвід дуже різноманітні: від «нормовативної» постстресової поведінки, що характеризується незначними розладами чи тимчасовою психосоціальною дезадаптацією, до явно «вразливих» постстресових моделей поведінки та поганого здоров’я або інші, стабільні адаптивні моделі поведінки після стресу з кращим здоров’ям, самопочуттям і психосоціальною адаптацією, ніж у більшості постраждалих людей. У зв’язку з цим особливо цікавим і перспективним ми вважаємо дослідження звʼязку пре- і пост- стресових факторів з ресурсами особистості.