«КРОК» Конференції, Забезпечення психологічної підтримки та адаптації українців у повоєнний період - 2024

Розмір шрифта: 
Психологічні особливості сексуальних практик молоді та осіб середнього віку під час війни
Вікторія Олександрівна Янідіс, Ірина Валентинівна Сингаївська

Тези


В умовах воєнного часу, сучасне суспільство переживає глибокі зміни, перехід на нові умови життя та знаходиться у стресовому стані, свідомість молоді і осіб середнього віку зазнає значних трансформацій (Сингаївська & Осауленко, 2023). Проблеми, пов'язані з сексуальністю людини, сексуальною культурою та формуванням сексуальних практик (статевої поведінки), стають особливо актуальними в контексті воєнних подій. Питання сексуальності виникає як частина загального психологічного здоров'я та психосоціального благополуччя у цілому.

Сексуальність забезпечується соціальним, психологічним, соціально-психологічним аспектами (Ворнік & Кришталь, 2023). Під час війни важливо розглядати аспекти сексуальності, сексуальної культури та статевої поведінки через призму гуманітарних та соціальних викликів військових конфліктів, враховуючи особливості сучасного конфлікту особистості. Освітні ініціативи в цей час можуть бути спрямовані на підтримку психологічного здоров'я та надання інформації, яка враховує особливості сексуальних аспектів молоді і осіб середнього віку в умовах воєнного середовища (Сингаївська & Федорець, 2022).

Для визначення емоційного стану респондентів, рівня їх соціальної фрустрації, сексуальних установок та індивідуальних психологічних тенденцій, що впливають на сексуальну сферу життя, нами було проведено комплексне опитування, що включало чотири сертифіковані методики та авторську анкету. Авторська анкета доповнила стандартизовані методики запитаннями, які були важливі для оцінки змін у сексуальному житті та емоційному стані респондентів з початком повномасштабної війни на території України.

Висвітлимо деякі результати проведеного нами дослідження. За результатами методики «Самооцінки емоційного стану» Уесмана – Рікса виявлено, що: для респондентів серед молоді і осіб середнього віку характерні погіршений (46%, 52%) і поганий (11% і 4%) емоційні стани в шкалі «Емоційність – Тривожність». Також, за шкалою «Енергійність – Втомленість» 54% молоді і 52% осіб середнього віку мають погіршений емоційний стан. Отримані дані вказують на підвищений рівень тривожності, зумовлений відчуттям небезпеки та невизначеності в суспільстві під час війни, а також на тенденцію до зменшення уваги до відпочинку, як способу підтримки та покращення емоційного стану.

У стані війни суспільство зазнає соціальну фрустрацію в різних аспектах свого життя. Соціальна фрустрація – вид психічної напруги, обумовлений незадоволеністю особистими досягненнями і статусом в соціальної сфері: станом держави; матеріальним становищем тощо. За допомогою методики «Експрес-діагностика рівня соціальної фрустрованості» Л. І. Вассермана виявлено, що: більшість респондентів серед молоді та осіб середнього віку мають значний рівень соціальної фрустрованості в сферах «Стан суспільства» (сумарно: високий – 44%, підвішений – 69% респондентів) та «Матеріальне становище» (57% – високий та 24% – підвішений рівні). Результати свідчать про невдоволеність ситуацією, що відбувається в країні у цілому під час війни.

В умовах війни особливий акцент треба зробити на розумінні сексуальності та сексуальних практик як характеристики висококультурних міжособистісних відносин.

В результаті дослідження виявлені основні психологічні тенденції, які взаємодіють з сексуальністю особистості. Аналізуючи отримані дані, можна зробити висновки, що під час війни деякі люди мають тенденцію бути поглиненими та занепокоєними думками стосовно аспектів власного сексуального життя (шкала «Сексуальна одержимість» – високий показник). Також, низьку внутрішню психічну детермінацію статевої поведінки, що спонукає до задоволення сексуальної потреби («Сексуальна мотивація» – низький показник). Виявлена сексуальна тривога – відчуття напруги, дискомфорту та неспокою стосовно сексуальної сфери власного життя (високий показник). У 33% респондентів, сумарно, виявлена виражена сексуальна депресія – тенденція відчувати пригніченість стосовно сексуальної сфери життя. Однак при цьому, більшість респондентів задоволені власними сексуальними стосунками (Шкала «Сексуальне задоволення» – високий показник).

За результатами методики «Опитувальник настанов до сексу» Айзенка, 40% і 25% респондентів серед молоді і осіб середнього віку мають нереалізованість в сексуальній сфері життя. Незадоволеність, розчарування у сексуальному житті часто призводять до розбалансованості, або функціональних зрушень, у поведінці людини в сексуальному аспекті життя (шкала «Сексуальна невротичність» – високий показник). Люди з високими балами, постійно стурбовані проблемами, пов'язаними із сексом, для вирішення цих проблем необхідна особиста або групова робота з психологом. Також під час війни присутня невдоволеність сексуальним життям (шкала «Сексуальне задоволення» – низький показник).

З початку повномасштабної війни на території України, згідно з отриманими даними авторської анкети, 52% респондентів середнього віку і 43% опитаних серед молоді відмітили, що їх сексуальний потяг зменшився, у 19% і 33% респондентів серед осіб середнього віку і молоді, навпаки, сексуальне бажання збільшилось та 7% респондентів серед молоді відмічають повну відсутність потягу до сексу. Дані дослідження вказують на те, що стресові чинники війни по-різному впливають на прояви сексуальності особистості та кожна людина має свої варіанти прояву сексуального бажання.

Аналіз отриманих результатів дозволив нам зробити припущення, що під час війни важлива підтримка позитивного ставлення до сексу та сексуальних практик як морально-ціннісної категорії в умовах стресу та неспокою; формування поваги до осіб протилежної статі як спосіб сприяння взаєморозумінню в складних життєвих ситуаціях.

Для вирішення проблем, пов’язаних з сексуальністю людини, можуть бути рекомендовані наступні підходи: 1) Індивідуальна терапія з психологом; 2) Групова терапія під керівництвом сексолога і психолога; 3) Соціально-психологічні тренінги; 4) Проведення освітніх заходів у навчальних закладах з метою підвищення обізнаності щодо здорової сексуальної поведінки; 5) Програми корекції психоемоційного стану, які сприяють позитивному сприйняттю сексуальності й особистісному розвитку; 6) Тренінги для родин, орієнтовані на формування ефективного підходу до сексуального виховання дітей.

Дослідження та проведення тренінгів із питань сексуальності відіграють важливу роль у покращенні психологічного благополуччя сучасної молоді та осіб середнього віку. Регулярний аналіз, вдосконалення методів та впровадження психологічної підтримки є ключовими елементами розвитку здорового сексуального життя, що сприяє особистісному зростанню і досягненню гармонії у сфері сексуальності.

Сексуальність і сексуальне вираження у формі різних сексуальних практик є важливими способами самовираження особистості, охоплюючи її фізичний, емоційний, когнітивний та духовний аспекти. Ці прояви відображають самоідентифікацію людини, її гендерну належність, а також соціальні, емоційні та сексуальні вподобання.


Цитування


  1. Ворнік Б. М., & Кришталь Є. В. (2023). Сексологія і сексопатологія. Підручник. 631 с.
  2. Сингаївська І., & Осауленко Н. (2023). Особливості комунікативних проблем в шлюбних партнерських стосунках переселенців під час війни. Вчені записки Університету «КРОК», 3 (71), 125–134. DOI: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-71-125-134
  3. Сингаївська І.В., & Федорець С. Б. (2022). Підлітковий вік як один із критичних періодів психосексуального розвитку людини. Вчені записки Університету «КРОК», 4(68), 107–114. DOI: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-68-107-114.