Актуальність дослідження особливостей рекреаційних практик та психологічної зрілості підлітків під час війни зумовлена низкою чинників, пов’язаних із сучасними глобальними кризами, зокрема повномасштабною війною, що негативно впливають на психічний та емоційний стан підлітків.

Мета дослідження: теоретично проаналізувати та емпірично дослідити специфіку рекреаційних практик підлітків, а також встановити зв’язок між рекреаційними практиками та рівнем психологічної зрілості підлітків під час війни.

Об'єкт дослідження – рекреаційні практики підлітків в умовах війни.

Предмет дослідження – психологічна зрілість як умова вибору рекреаційних практик підлітками.

Рекреація, походить від грецького слова «Recreatio» і означає «відновлення». Рекреаційна діяльність – це дії, спрямовані на відновлення фізичного та психічного стану до здорового рівня. Людям необхідне відновлення після різних видів діяльності, таких як фізична, розумова, психологічна або емоційна активність, навіть після відпочинку, задля нормального функціонування і відновлення сил (Мілютіна & Пащенко, 2022).

Т. Курмаз виділяє два підходи до розуміння практик: як прихованого знання та навичок, а також як конкретних дій, що поєднують мову та поведінку. Соціологія повсякденного життя зосереджена на вивченні повсякденних практик як способу вирішення практичних завдань у ситуаціях невизначеності (Курмаз, 2023).

Рекреація виступає як форма розваги і спосіб приємного проведення часу, сприяючи відновленню витрачених ресурсів організму. Рекреаційна діяльність охоплює різноманітні форми активності у вільний час, в яких люди беруть участь добровільно, отримуючи при цьому задоволення (Потужній & Поліщук, 2022).

Психологічна зрілість розкривається через процес становлення Я-концепції особистості К. Роджерса. У ході свого життя людина набуває унікального досвіду, освоює певні моделі поведінки та правила, оцінює себе через призму своїх вчинків і ставлення оточуючих, формуючи образи власного майбутнього (Москаленко, 2021).

Психологічна зрілість, як і Я-концепція, є динамічною і гнучкою характеристикою, яка залежить від того, як людина сприймає і розуміє себе, а також від її життєвого досвіду, сучасних подій і планів на майбутнє. Ступінь зрілості визначається сформованістю й визначеністю ядра особистості, так званого фундаментального «Я». Зріла особистість характеризується якісним ставленням до себе та до інших людей (Москаленко, 2021).

Вчені-психологи наголошують, що підлітковий вік – це не лише період статевого дозрівання та фізіологічного переходу з дитячого стану в дорослий, але ще й час між дитинством і зрілістю, коли відбуваються основні зміни у процесі мислення дитини (Сингаївська & Іванова, 2023; Сингаївська & Кравчук, 2024). Центральним елементом зрілості є почуття ідентичності, яке найбільш активно формується в підлітковому і ранньому юнацькому віці. В. Москаленко визначає три етапи розвитку особистості: на першому рівні людина ще не рефлексує свій внутрішній світ, який тільки формується; її якості розвиваються через подолання труднощів на шляху досягнення цілей; на другому рівні особистість починає створювати своє оточення, передбачати наслідки своїх дій, планувати події та вибирати друзів; на третьому рівні особистість стає суб'єктом свого життєвого шляху, самостійно визначаючи свій розвиток і формуючи власне «Я» (Москаленко, 2021).

За О. Васильченко ціль, як психологічна структура особистості може розглядатись як є компонент психологічної зрілості підлітків, оскільки саме цілепокладання, на відміну від інших процесів репрезентації майбутнього, дозволяє формувати у свідомості «образ майбутнього», який безпосередньо визначає та спрямовує їхню поведінку і діяльність (Васильченко, 2024).

Емпіричне дослідження проводилось з вибіркою у 60 респондентів підлітків, серед яких 37 дівчат та 23 хлопця. Середній вік становить 16 років.

Результати анкетування вказали на взаємозв'язок між рекреаційними практиками та рівнем психологічної зрілості підлітків. Молоді люди, які часто займаються фізичною активністю, вказали, що легше контролюють свої емоції і відчувають менше стресу через ситуацію в країні, що свідчить про позитивний вплив регулярної фізичної активності на емоційне благополуччя та здатність до саморегуляції.

Більшість підлітків витрачають від 4 до 6 годин на тиждень на свої хобі, що свідчить про те, що вони намагаються знайти час для відпочинку і реалізації своїх інтересів, попри стресові обставини. Спілкування з друзями поза школою є важливим елементом їхнього життя, оскільки 50% підлітків відзначили, що зустрічаються з друзями часто або щодня.

За результатами методики «Діагностики емоційної зрілості особистості» О. Чебикіна встановлено, що підлітки мають високі показники як інтро-, так і екстраемпатії, що вказує на їхню здатність усвідомлювати та переживати емоції інших, що сприяє формуванню глибших міжособистісних стосунків. Високий рівень інтроемпатії демонструє, що підлітки можуть глибоко розуміти свої емоції, тоді як екстраемпатія вказує на їхню здатність активно проявляти підтримку оточуючим.

Аналіз результатів методики «САМОАЛ» показав, що підлітки з високими показниками самоактуалізації мають позитивне ставлення до себе та оточуючих. Вони виявляють доброзичливість і відкритість, що дуже важливо і сприяє формуванню гармонійних міжособистісних відносин, оскільки психологічна стійкість підлітків часто базується на їхній здатності формувати позитивні соціальні зв'язки.

За методикою «Життєві завдання особистості» Т. Титаренко мотивація життєвих завдань виявилася центральною в контексті сильної кореляції. Високий рівень мотивації підлітків безпосередньо пов'язаний з їхньою здатністю структуровано підходити до життя, активно діяти та позитивно сприймати майбутнє, що свідчить про те, що підлітки, які мають чіткі цілі, більше схильні до планування та організації свого часу.

Результати дослідження за методикою «Лінія життя» Є. Головахи та О. Кроніка показують складну картину емоційних і психологічних переживань, що формуються під впливом важливих життєвих подій.

Дослідження також виявило, що підлітки, які пережили травматичні події, такі як війна або булінг, можуть стикатися з довготривалими наслідками, включаючи низьку самооцінку і труднощі в соціальних взаємодіях. Проте підлітки, які мають позитивні спогади про родину та успіхи в спорті, демонструють більшу стійкість до стресу.

На основі отриманих результатів дослідження, було розроблено ряд психологічних рекомендацій, а також створено програму з оптимізації рекреаційної діяльності підлітків, спрямованих на підтримку та розвиток психологічної зрілості підлітків.

Ключовими моментами виділено: створення безпечного та підтримуючого середовища; залучення підлітків до різноманітних активностей, таких як спортивні ігри, театральні студії чи арт-терапія; проведення навчальних програм з розвитку емоційної інтелігентності та навичок стресостійкості; заохочення волонтерської діяльності, що надає можливість підліткам відчути свою значущість і важливість у суспільстві; співпраця з психологами та соціальними працівниками, які можуть надавати кваліфіковану допомогу та підтримку.