Сьогодні Україна стикається з новими викликами, обумовленими бойовими діями та воєнним станом, що призводять до руйнування звичних моделей життя, порушення соціальних зв'язків і відносин. Ці зміни вимагають від більшості людей значного психологічного напруження та здатності до стресостійкості для адаптації до нових умов. Крім того, важливим є питання суб'єктивного благополуччя людини в умовах ненормативних криз, спричинених бойовими діями. Суб'єктивне благополуччя особистості може значно знижуватися під впливом таких криз, що потребує розробки спеціалізованих програм психологічної підтримки для стабілізації психоемоційного стану постраждалих. Поряд із цим, під час війни в умовах постійної напруги та травматичних подій психосоматичні реакції організму можуть включати широкий спектр від тривожних розладів до соматичних захворювань, що підкреслює важливість своєчасної інтеграції психотерапевтичної допомоги на всіх рівнях взаємодії з населенням під час війни.

Особливо важливою проблемою є емоційне виснаження та вигорання серед психологів, які працюють у надзвичайних умовах, що характеризуються високим рівнем психологічного та фізичного навантаження. У зв’язку з цим постають серйозні виклики для адаптаційних можливостей фахівців, які працюють в системі людина-людина,  що впливає на ефективність виконання професійних обов'язків. Серед практикуючих психологів, які стикаються з наслідками війни проблема емоційного вигорання є особливо поширеною. Аналіз психологічних чинників емоційного вигорання в умовах війни вказує на наявність зовнішніх (професійних) та внутрішніх (екзистенційних) стресорів, що впливають на фахівця. Серед основних чинників вигорання виділяються особливості професійної діяльності, мотивація вибору професії, перфекціонізм, соціально-психологічна адаптація, здатність до емпатії, а також умови для самоактуалізації.

Окрім цього, важливою складовою професійної діяльності військових психологів та психологів, які працюють з постраждалими від бойових дій, є їхня професійна самосвідомість. Вона визначає не лише рівень готовності фахівців до виконання завдань, але й стратегії роботи з військовослужбовцями. Особливості професійної самосвідомості психологів-практиків полягають у формуванні специфічних навичок управління власними емоціями та підвищеної стресостійкості. Психологічна підготовка таких спеціалістів передбачає адаптацію до високого рівня психологічного навантаження, що є критично важливим в умовах збройних конфліктів.

Профілактика емоційного вигорання включає діагностику як зовнішніх, так і внутрішніх чинників стресу, визначення рівнів мотивації, перфекціонізму, адаптаційних можливостей і поведінки в стресових умовах. Основні методи подолання вигорання полягають у застосуванні супервізії, підтримці, релаксації та регулярному самонавчанню для запобігання вигоранню. Самодіагностика, а також підтримка з боку фахівців допомагають психологам розвивати стійкість до екстремальних умов, зберігати здорові комунікативні зв'язки та підтримувати збалансоване ставлення до стресових ситуацій. У цьому контексті, важливо наголосити на ключовій ролі копінг-стратегій у подоланні емоційного вигорання. Вони включають розвиток стресостійкості, емоційної підтримки, створення здорового психологічного клімату в робочому середовищі, а також практики релаксації та психокорекції. Використання цих стратегій забезпечує збереження психічного здоров’я та професійного довголіття психологів, особливо в умовах війни, що є надзвичайно важливим для їхньої ефективної роботи в кризових ситуаціях.

Таким чином, емоційне вигорання психологів під час війни є серйозною проблемою, що вимагає комплексного підходу до її вирішення. Хронічний стрес, постійна взаємодія з постраждалими від війни, а також власні переживання професіоналів сприяють розвитку цього феномену. Психологи потребують ефективних методів підтримки та адаптації, щоб зберегти свій професійний потенціал і забезпечити якісну психологічну допомогу іншим. У цьому контексті превентивні заходи, що включають психосоматичну терапію та розвиток стресостійкості, є надзвичайно важливими для запобігання емоційному вигоранню.