Сучасний світ динамічний і мінливий, що зумовлює як нові можливості, так і виклики. В Україні, окрім глобальних проблем, таких як пандемія COVID-19, економічна нестабільність, екологічні кризи, наявні й специфічні чинники, як широкомасштабне вторгнення російських військ та окупація територій країни, що зумовлюють високий рівень тривожності серед населення. Тривожність – це стан емоційного напруження, який характеризується почуттям страху, невизначеності та безпорадності. Цей стан може бути викликаний різними чинниками, зокрема соціально-психологічними.

За даними ВООЗ, у 2019 році кожна восьма людина (а це майже мільярд людей) жила із психічним розладом. На зараз же дана цифра значно збільшилась – вважається, що у 2022 році 13% населення нашої планети пережив актуальний ментальний (психічний) розлад. Через психоемоційне напруження, спричинене війною, українці постаріють на 10–15 років, тобто хвороби, притаманні для зрілого та літнього віку, будуть траплятися на 10–15 років раніше, ніж це було до війни. Водночас, стресові ситуації трапляються з кожним із нас практично щодня: від невеличкої неприємності, яку ми ледь помічаємо, до серйозних травматичних подій, вплив яких відчувається ще довгий час.

Сучасними дослідниками визначено багато соціально-психологічних чинників, які можуть впливати на рівень тривожності особистості. Охарактеризуємо найбільш актуальні в ситуації дії правового режиму воєнного стану для батьків дітей дошкільного віку [3; 4; 5].

Одним із найактуальнішим із соціально-психологічних чинників є війна та політична нестабільність. Затяжна війна на сході України, окупація Криму, постійна загроза з боку Росії створюють атмосферу страху, невизначеності та невпевненості в майбутньому. Ці події призвели до загострення політичної та соціальної напруги, що може викликати почуття страху, безпеки і невизначеності.

На сході України збройний конфлікт призвів до евакуації міст та сіл, руйнування інфраструктури, втрати життів та постійної загрози безпеці для населення. Ці умови створюють середовище постійного напруження, що може призвести до психологічних проблем, включаючи тривогу, депресію та посттравматичний стресовий розлад. Почуття обурення, розчарування та втрати можуть призвести до зростання тривожності та невпевненості в майбутньому. Це призводить до хронічного стресу, що негативно впливає на психоемоційний стан батьків дошкільнят, провокуючи тривожність, депресію, панічні атаки тощо.

Економічні труднощі зумовлюють низький рівень життя, безробіття, інфляцію, нестабільність валюти і ведуть до економії та обмеження потреб, що може посилювати відчуття тривоги за майбутнє, страх втратити роботу, бути нездатним забезпечити себе та свою сім'ю.

Зважаючи на вплив економічних чинників на рівень тривожності в Україні, можна відзначити, що економічна нестабільність та низький рівень життя є серйозними джерелами тривоги серед українського населення. Нестабільність на ринку праці, зростання цін на товари та послуги, а також велика кількість українців, які живуть за межею бідності, створюють негативне економічне середовище, що впливає на психологічний стан особистості, зокрема батьків дітей дошкільного віку.

Рівень заробітної плати та соціальний захист батьків дітей часто не відповідають їхнім потребам та витратам на життя, що призводить до стресу та тривоги. Багато батьків дошкільнят в Україні стикаються з проблемами забезпечення базових потреб, таких як житло, харчування, освіта та медичне обслуговування, що ще більше поглиблює їхній стрес та тривогу.

Крім того, економічні кризи та фінансові труднощі можуть призводити до втрати роботи, зменшення доходів та загального погіршення економічного становища сім’ї. Ці фактори можуть викликати тривогу, невпевненість у майбутньому та втрату віри в себе та у майбутнє [3; 6; 7; 8].

Усі ці економічні проблеми створюють важке емоційне навантаження для батьків дітей дошкільного віку, що може відображатися на їхньому психологічному стані. Таким чином, економічна нестабільність може бути одним із ключових факторів, що впливають на рівень тривожності.

Соціальна нерівність, що виявляється в істотній диференціації доходів, розшаруванні суспільства на багатих і бідних, несправедливості та корупції сприяє появі відчуття несправедливості, незахищеності, зневіри в майбутньому, що також сприяє зростанню тривожності.

Так, соціальна нерівність проявляється у доступі до якісної медичної допомоги та освіти. Батьки дітей дошкільного віку з низьким соціальним статусом часто змушені обмежувати себе у доступі до медичних послуг, які потрібні для дитини через фінансові обмеження, що створює відчуття небезпеки та невизначеності [1; 2].

Соціальна нерівність також може виявлятися у формі дискримінації через свою приналежність до певних груп, що викликає відчуття тривоги, стресу та небезпеки.

Таким чином, соціальна нерівність в Україні створює складну ситуацію, де значна частина населення відчуває відчуття невизначеності, небезпеки та невпевненості у майбутньому. Це може призвести до збільшення рівня тривожності та стресу серед батьків дошкільнят та потребує уваги з боку уряду та громадськості для зменшення соціальних нерівностей.

Інформаційні перевантаження через неперервний потік негативних новин, жорстокі та трагічні події, що висвітлюються ЗМІ. 24-годинний цикл новин і соціальні мережі посилюють симптоми тривожності. Постійне знайомство з новинами та зображеннями, пов’язаними з війною, може бути приголомшливим і може викликати травматичні спогади та почуття. Таким чином соціальні медіа можуть наражати батьків дошкільнят на негативні думки та легковажні коментарі, які можуть бути образливими або спровокувати, ще більший стан тривожності. Необхідно обмежити читання та перегляд новин і соціальних мереж. Підключатися лише, щоб отримувати важливі оновлення від місцевих органів влади.

Інформаційне перевантаження є ще одним важливим соціально-психологічним чинником, який може впливати на рівень тривожності батьків дошкільнят в Україні. В сучасному світі людям доступний безмежний обсяг інформації, що постійно надходить через різні джерела, такі як телебачення, соціальні медіа, інтернет та мобільні додатки. Інформаційний потік може бути дуже швидким і неперервним, що створює відчуття постійної необхідності відстежувати події та бути в курсі всього. Велика кількість інформації є передумовою стресу, втоми та перевантаження. Крім того, інформаційне перевантаження може викликати відчуття безпорадності, оскільки людина намагається встигнути за всіма новинами та подіями. Це створює атмосферу страху та тривоги. Зловживання соціальними мережами, дезінформація, фейкові новини та пропаганда посилюють емоційну напругу та роблять людей більш вразливими до неправильного сприйняття реальності.

Отже, інформаційне перевантаження може бути серйозним чинником, що впливає на психічний стан дітей дошкільного віку в Україні, особливо в умовах постійного потоку негативних новин та інформації про кризові ситуації.

Оточуюче середовище може мати значний вплив на рівень тривожності батьків дошкільнят. Наприклад, якщо сімейне або робоче середовище характеризується напруженістю, конфліктами або невизначеністю, це може спричинити збільшення рівня тривожності. Негативні взаємодії з оточуючими людьми, відчуття небезпеки або незахищеності, втрата довіри до оточуючих - все це може призвести до збільшення тривожності.

Зміни в соціальному середовищі, такі як переїзд до нового місця проживання, втрата роботи або розрив відносин, також можуть викликати тривогу. Люди, чиї будинки та громади були пошкоджені або зруйновані, можуть відчувати додатковий стрес і тривалі симптоми проблем психічного здоров’я.

Пошкоджений будинок, втрачений або будинок, який не підлягає ремонту, може створити додатковий економічний стрес і невизначеність, що може посилити посттравматичний стрес.

Тому, якщо ви втратили внаслідок війни власне житло чи воно пошкоджено - ви маєте право на горювання і можете потребувати допомоги психолога. І це є нормальним. Невпевненість і невизначеність, пов'язані зі змінами, можуть створювати почуття стресу та неспокою. Якщо особистість відчуває, що її підтримують і розуміють, вона може відчувати менше тривоги в незвичайних або стресових ситуаціях. Навпаки, відчуття відсутності підтримки або соціальної ізоляції може збільшити рівень тривожності.

Крім того, культурні норми та очікування також можуть впливати на рівень тривожності. Наприклад, у культурах, де приділяється велика увага зовнішньому вигляду та соціальному статусу, люди можуть відчувати більший тиск і тривогу щодо того, як їх сприймають інші.

Отже, оточуюче соціальне середовище може мати значний вплив на психічний стан батьків дошкільнят, сприяючи або зменшуючи рівень тривожності в залежності від різних факторів.

Швидкодіючими стратегіями зниження рівня тривожності є: глибоке дихання та медитація, які можна виконувати будь-де та будь-коли. Незалежно від того, чи збираєтеся ви проходити співбесіду щодо прийому на роботу, або ви відчуваєте себе приголомшеними поведінкою вашої дитини на ігровому майданчику, важливо мати деякі інструменти для зменшення тривожності прямо зараз.

• Можна виконувати будь-де
• Щоб освоїти, потрібно дуже мало практики
• Безкоштовні
• Забезпечують негайне полегшення

Отже, соціально-психологічні чинники є важливими факторами, що впливають на тривожність батьків дошкільного віку. Їх врахування та корекція можуть значно покращити стан батьків та покращити якість життя сім’ї та взаємодії батьків з дітьми.