Вступ. Повномасштабна війна в Україні, яка продовжується вже більше двох років має суттєві наслідки для суспільства. Серед цих наслідків окрім економічних, політичних, екологічних тощо втрат суттєве місце посідають наслідки, що пов’язані з фізичним та психічним здоров’ям населення. Адже в умовах війни відбувається руйнування звичного життя людини, її життєвих планів, зростає фактор невизначеності, очікуванні неминучого, що впливає на психічне здоров’я особистості. Спостерігаються гострі емоційні реакції, емоційні перепади, істерики, надмірне збудження, стан ступору, страх тощо (Соломко, 2023). Одним із таких негативних проявів під час війни є тривога, та пов’язані з нею розлади та депресії.

Слід підкреслити, що ризики виникнення проблем з психічним здоров’ям у цивільного населення можуть бути навіть вищими, ніж у військових. Підтвердженням цього факту, наприклад, є дослідження I. Lim et all (2022). Дослідники довели, що сукупна поширеність депресії, тривоги та посттравматичного стресу  була відносно високою серед популяцій, які зазнали вплив війни (28,9, 30,7 та 23,5% відповідно), зі значною різницею в поширеності депресії та тривоги між цивільними особами та військовослужбовцями. Так, за їх даними серед військовослужбовців спостерігалася менша поширеність симптомів психічного здоров’я, що, на думку авторів, могло бути пов’язано з їх більш комплексними втручаннями в психічне здоров’я або зниженням чутливості до війни та насильства.

Оскільки особистість є системою, то тривожні стани, спричинені війною не можуть не позначатись на інших видах життєдіяльності людини, а, більше того, можуть підсилювати їх вплив. Тому, на наш погляд, актуальною постає проблема дослідження тривожності у стоматологічних  пацієнтів в умовах війни та розробки системи психологічних інтервенцій, які б допомогли профілактувати та знижувати рівень тривоги в умовах війни. Це видається особливо важливим з огляду на дані Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, які наголошують, що 90% жертв війни є цивільними, невинними людьми, яких слід особливо захищати під час війни (United Nations: Meetings Coverage and Press Releases, 2022).

Мета дослідження: здійснити теоретичний аналіз проблеми впливу війни на підвищення тривожності у стоматологічних пацієнтів.

Результати теоретичного аналізу проблеми.

Аналіз літератури показав, що проблема війни та психоемоційного стану стоматологічних пацієнтів розглядається в двох основних аспектах.

По-перше, вплив війни на психоемоційний стан населення в цілому, та підвищення їх тривожності та розладів, що з нею пов’язані.

По-друге, аналізується загальний вплив війни на стан стоматологічного здоров’я населення та стан надання стоматологічних послуг. Зокрема, війна розглядається як вагомий ризик-фактор підвищення кількості стоматологічних захворювань та виникнення супутних проблем, що по’вязані з військовими  діями, пораненнями, переміщенням населення тощо. І це, в свою чергу, може погіршувати психоемоційний стан стоматологічних пацієнтів.

Розглянемо послідовно зазначені проблеми.

Тривога є однією із ключових емоцій у житті людини, вона нерозривно пов’язана із життям людини та впродовж історії людства займає одне із чільних місць серед того, чому можна власне і завдячувати нашому виживанню. Така близька для людини, тривога, однак часто є дискомфортною, а надмірна тривога, може суттєво знизити якість життя людини. Тривога – це емоційний стан, який передує фактичній зустрічі із загрозливими подразниками, які іноді навіть неможливо ідентифікувати. Зазвичай це відбувається в повсякденному житті, наприклад, під час іспитів, під час прийняття важливих рішень, на робочому місці, на змаганнях тощо.

З. Фройд поняття тривоги тісно пов’язував зі стресом. А оскільки війна є одним із найпотужніших стресових факторів в житті людини, то й, відповідно, тривога є одним із розповсюдженої психологічної проблеми під час війни. За підходом З. Фрейда саме тривога й тривожність є його ознаками, визначають індивідуальну чутливість до стресу. Відомі його три теорії тривожності: «токсична» теорія; тривога в результаті придушення; тривога як сигнал. Вчений говорить про стан тривоги та занепокоєння, як про окремий стан, що характеризується емоційною складовою, що включає такі відчуття, як безнадійність, очікування, невизначеність (Freud, Strachey, & Strachey, 1977).

Тривога, пов’язана з думкою про відвідування стоматолога для профілактики та стоматологічних процедур, називається стоматологічною тривогою. S. Agras, D. Sylvester, D. Oliveau (1969) назвали її п’ятою за поширеністю причиною тривоги.

Особливого значення ця проблема набуває в умовах загальної соціальної напруженості, наприклад пандемії або війни (Peloso,  et all, 2020). Так, дослідники показали, що карантин, спричинений пандемію COVID-19, вплинув на рівень тривожності пацієнтів, оскільки спостерігався значний зв’язок між почуттями пацієнтів та їх бажанням відвідувати прийом у стоматолога.

Окрім того, ряд зарубіжних досліджень показують сильну позитивну кореляцію високого рівня стоматологічної тривоги з високим рівнем інших супутніх фобій, депресії, розладів настрою та інших психічних розладів і симптомів (Halonen, et all, 2018; Locker, Poulton, Thomson, 2001). Разом з тим дослідники поки не дають відповідь на питання щодо детермінації таких розладів, тобто чи пацієнти з стоматологічною тривогою більш схильні до високого рівня інших психічних розладів, чи інші тривожні розлади та психічні проблеми провокують до розвитку стоматологічних тривожних розладів.

Далі розглянемо як війна впливає в цілому на стан надання стоматологічних послуг та стоматологічне здоров’я населення та проблеми, що з цим по’вязані.

Так, М.М. Рожко та ін. (2024) в своєму дослідженні визначили основні проблеми, з якими стикаються стоматологічні пацієнти під час війни: 1) психологічний стан та стоматофобія; 2) фінансовий стан населення; 3) географія розміщення стоматологічних закладів.

Окрім того, ряд досліджень О.А. Канюра та ін. (2022) наводять дані щодо Сирії, яка в останні роки стала свідком найбільшої гуманітарної кризи у світі, необхідності найбільшого з часів Другої світової війни вимушеного переміщення населення. Як наслідок там спостерігається різке зростання частоти карієсу в дітей раннього віку на тлі вказаних процесів.

А. Nibras та ін. (2007) дослідили збільшення частоти карієсу при обстеженні дітей у школах Багдаду в післявоєнний період.

O. Рейзвіх, В. Іванов, О. Дєньга,  Д. Сухомейло, & С. Шнайдер (2023) зазначають, що війна в Україні диктує  всій  системі  охорони здоров’я нові підходи в роботі щодо надання медичної, зокрема стоматологічної, допомоги як Збройним Силам України,  так і цивільному населенню.  Вчені підкреслюють, що проблема надання стоматологічної допомоги полягає ще й у тому, що українське населення (зокрема діти, жінки, особи похилого віку) перебуває у тяжкому емоційному та психологічному стані, що потребує посилення психологічної допомоги населенню. Особливої  актуальності, на їх думку, набуває питання надання стоматологічної допомоги дітям, її забезпечення та спроможності не тільки у військовий час, але й в після воєнний період відбудови України (Рейзвіх, Іванов, Дєньга,  Сухомейло, & Шнайдер, 2023).

Висновки. Отже перспективним, нам вдається, дослідження впливу на стоматологічну тривожність чинників макрорівня (рівня суспільства, держави), таких як, наприклад, війна, та чинників мікрорівня (рівня особистості), а саме, наявність у неї інших тривожних розладів та психічних захворювань. З іншого боку, цікавим також залишається питання впливу стоматологічної тривоги на психічне здоров’я особистості й на ризик виникнення на цьому «підґрунті» інших видів тривожності та психічних розладів.

Результати таких досліджень можуть бути використані для розробки дієвих психологічних інтервенцій, які допоможуть психологам та стоматологам профілактувати та полегшити тривогу та страх таким чином, щоб пацієнти були позитивно мотивовані на довгостроковій основі для майбутніх візитів до стоматолога, в тому числі в умовах війни та повоєнного відновлення.

Список використаних джерел

1. Канюра, О.А., Біденко, Н.В., Коленко, Ю.Г., Філоненко, В.В., Хрол, Н.С., & Шпак, Д.Ю. (2022). Досвід надання стоматологічної допомоги в умовах військового стану. Сучасна стоматологія, 3–4, 38-44 DOI: 10.33295/1992-576X-2022-3-38
2. Рейзвіх O., Іванов, В., Дєньга, О., Сухомейло, Д., & Шнайдер, С. (2023). Аналіз надання стоматологічної допомоги дитячому населенню в умовах військового стану. Вісник стоматології, 122(1), 31–38. https://doi.org/10.35220/2078-8916-2023-47-1.6
3. Рожко, М., Дмитришин, Т., Пелехан, Б., Панчак, О., Лабунець, В., Вербовська, Р., Пелехан, Л., Дівнич, Т., & Рожко, С. (2024). Сучасний стан надання стоматологічної допомоги, проблеми та виклики. Прикарпатський вісник наукового товариства імені Шевченка ПУЛЬС, 21(72), 86–92. https://doi.org/10.21802/2304-7437-2024-21(71)-86-92
4. Соломко, Ю. М. (2023). переживання тривоги під час війни як чинник особістісної саморегуляції. Психологічні особливості переживання ситуації невизначеності: збірник матеріалів ХІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. НДУ ім. М. Гоголя.
5. Agras, S., Sylvester, D., & Oliveau, D. (1969). The epidemiology of common fears and phobia, Comprehensive Psychiatry, 2 (10), 151-156. https://doi.org/10.1016/0010-440X(69)90022-4
6. Freud, S., Strachey, J., & Strachey, A. (1977). Inhibitions, symptoms and anxiety (p. 94). Norton.
7. Halonen, H., Nissinen, J., Lehtiniemi, H., Salo, T., Riipinen, P., & Miettunen, J. (2018). The Association Between Dental Anxiety And Psychiatric Disorders And Symptoms: A Systematic Review. Clin Pract Epidemiol Ment Health, 31, 207-222. doi: 10.2174/1745017901814010207
8. Lim, I., Tam, W., Chudzicka-Czupała, A., McIntyre, R., Teopiz, K., Ho, R.  & Ho, C. (2022) Prevalence of depression, anxiety and post-traumatic stress in war- and conflict-afflicted areas: A meta-analysis. Front. Psychiatry, 13, 978703. doi: 10.3389/fpsyt.2022.978703
9. Nibras, A.M., Ahmed, A. N. Astrm, N., & Poul, E. (2007). Ahmed Dental caries prevalence and risk factors among 12-year old schoolchildren from Baghdad, Iraq: a post-war survey. Int. Dent. Journal, 57(1), 36-44. Doi: 10.1111/j.1875-595x.2007.tb00116.x.
10. Peloso, R. M., Pini, N. I. P., Sundfeld Neto, D., Mori, A. A., Oliveira, R. C. G. D., Valarelli, F. P., & Freitas, K. M. S. (2020). How does the quarantine resulting from COVID-19 impact dental appointments and patient anxiety levels?. Brazilian oral research, 34, e84.
11. United Nations: Meetings Coverage and Press Releases: United Nations. (2022). Available online at: https://press.un.org/en/2022/sc14904.doc.htm