Розмір шрифта: 

Модернізація освітніх процесів - є невід’ємною складовою сучасного суспільства. Яскравим прикладом цього є активне впровадження дистанційного навчання. Цей вид навчання відбувається за допомогою залучення комп’ютерних технологій, як частини інтерактивної взаємодії викладачів з учнями, що у свою чергудопомагає стимулювати розвиток самоосвіти [1].

На території України цей процес почав набирати обертів, саме у 2019 році, поштовхом до якого стало розповсюдженням по всьому світу корона вірусної хвороби, хоча як показує досвід, на території закордонних країн такий вид навчання став популярним доволі давно і виступає як форма класичної освіти. Ця особливість ґрунтується на рівні розвитку кожної країни у всіх її сферах діяльності та ідеологічної багатоманітності.

Віртуальне навчання забезпечує комфорт та зручність здобування освіти для будь-якого здобувача. Доволі часто такий вид навчання порівнюють з заочною, але вони різняться, хоча обидва види передбачають самоосвіту, проте на заочному навчанні студенти комунікують з викладачем декілька разів на рік, а на дистанційному, викладач повністю виконує свою функцію передачі знань, що забезпечує їх циркуляцію та отримання нового досвіту. Ще одна відмінність це відходження від традиційної моделі лекційних занять, а саме надання прерогативи вебінарам, конференціям, проєктним роботам та інших видів діяльності, які пов’язані з комп’ютерами.

Процес інформатизації навчання та залучення до нього новітніх технологій, повним ходом змінюють суспільну дійсність. Можливості сучасного життя допомагають вдосконалити ефективність отримання знань. Вищі навчальні заклади України почали реформують концепцію проводження дистанційного навчання з залученням різноманітних технологій, що розширюють пошуковий, накопичувальний, зберігальний аспекти опрацювання інформації [2].

Цієютемою зацікавились різні науковці, які розширили спектр переваг використання віртуального навчання, серед таких представників можна виокремити: Морзе Н.В., Биков В. Ю., Жолдак М. І. та інші. Саме вивчаючи їх наукові доробки, я виділила такі: актуальність, оскільки мережа Інтернет та використання інноваційних технологій стає доволі популярною серед всього населення; можливість отримання більшого обсягу інформації за короткий час; гнучкість, адже у разі його використання,студенти мають змогу коригувати власний графік та здобувати освіту у практичних для себе обставинах, що сприятиме підвищенню рівня обізнаності, при цьому вибір матеріалу буде залежати від вашого рівня підготовки; ви можете в індивідуальному порядку узгоджувати свої проблеми; високий рівень доступності до навчального матеріалу; такий вид навчання забезпечує подолання географічних бар’єрів, оскільки соціальні мережі надають можливість контактувати учасникам освітнього процесу з різних кутків світу.

Авжеж,і цей вид навчання, як і будь-такякий інший має свої недоліки, подолання яких залежить від удосконалення практичного застосування цієї форми. До них можна віднести: зниження гостроти зору, що пов’язується з довготривалим використання гаджетів; неможливість ідентифікувати, хто саме складає іспит, тому якісна перевірка отриманих навичок здійснюється виключно на очній сесії; втрата прямого контакту між студентами та викладачами, але викладач у змозі корегувати навчальну програму, щоб засвоєння освіти було краще; зниження рівня критичного мислення, через те, щоко використання дискусії під час обговорення використовується нечасто; вимагання мотивованого підходу та самоорганізації від здобувачів, адже результат залежить виключно від нас;потреба у вивченні тайм-менеджменту (керування часом), для успішного виконання та засвоєння завдань.

З вище перерахованого можна зазначити, що «відкрита освіта» - це вимога сучасності, яка надає змогу отримати доступ до нетрадиційних джерел інформації, розширює межі традиційного навчання, стимулює підвищення самоосвіти, урізноманітнює навчальний процес з використанням передових освітніх технологій [3]. Тому можна спрогнозувати, що рівень використання цього типу освіти на території України з часом підвищиться, це показує моніторинг досягнень вищих навчальних закладів, які удосконалюють програму дистанційної освіти та інтегрують ІКТ у навчальний процес з елементами комбінування класичної та дистанційної освіти.Прикладом програм для успішного проведення дистанційного навчання є системи MOODLE та StuddyMo, що дозволяють розробити середовище для продуктивногообміну інформації й співпраці студентів зарадирезультативності навчального процесу.

Отже, можна зробити висновок, що застосування елементів дистанційної освіти в умовах вивчення навчальних дисциплін підвищується та удосконалюється й охоплюють різні верстви населення. При цьомувикладачам важливо розробити дієві методики навчання, структура яких потребує чіткості й деталізації інформаційного наповнення [4].

модернізація освітніх процесів; дистанційне навчання; переваг використання віртуального навчання; недоліки віртуальної освіти; вимога сучасності