Розмір шрифта: 

Одним з основних інструментів управління персоналом є мотивація персоналу. В наш час, керівник не повинен наказувати своїм підлеглим, а навпаки, направляти їхні зусилля у правильне русло, розкривати їх здібності. Але для ефективного використання методів мотивації, підприємству необхідно постійно запроваджувати нові підходи до способу ведення мотиваційних заходів. Адже, саме мотивація персоналу може стати вирішенням багатьох проблем підприємства, бо вона є одним із факторів, що забезпечують оптимальне використання ресурсів і стимулює кадровий потенціал.

Метою дослідження є розгляд основних сучасних методів та інструментів мотивації персоналу в організаціях та визначення найбільш ефективного з них.

Вивченням теми методів мотивації персоналу займались такі дослідники, як Шевчук О. Я. [1], Зелена М. І. [2], М. А. Глішович, З. Єротієвіч [3] та інші.

Для вивчення особливостей мотивації персоналу, слід дати визначення поняттю «мотивація персоналу». Мотивація – це система заходів, метою яких є створення у працівників стимулів до праці та спонукання їх працювати з повною віддачею [1]. Інакше кажучи, мотивація – це сукупність зовнішніх і внутрішніх сил, що спонукають людину до активної діяльності, орієнтованої на досягнення особистих цілей та цілей організації.

Також, варто відзначити те, що в наш час мотивація персоналу на підприємствах зазнала кардинальних змін: замість адміністративних методів використовують економічні та соціально-психологічні. Тобто, акцент управління персоналом спрямований на тісну й дружню співпрацю керівників та їх підлеглих задля досягнення спільних цілей [2].

Управління людськими ресурсами може підвищити мотивацію працівників шляхом видозмінення робочого процесу. Розглянемо методи, які при цьому використовуються.

Варіанти планування роботи: багато працівників мають проблеми з поєднанням роботи з особистим життям, або не задовольняються якістю життя поза робочим часом. І часто це занепокоєння виникає навіть тоді, коли працівник знаходиться на робочому місці, що може знизити його продуктивність. Організації, які запроваджують альтернативні графіки роботи (гнучкий робочий час, чотириденний робочий тиждень, тощо), отримують мотивованих працівників, мотивація яких підвищилася. Такі способи планування роботи дозволяють співробітникові зосередитися на роботі, яку вони мають виконувати, без шкоди для їхнього особистого життя.

Концепція чотириденного робочого тижня – це концепція, за якою персонал працює 40 робочих годин, але розподіляючи їх таким чином, щоб у працівників був коротший робочий тиждень (наприклад, чотири десятигодинні робочі дні на тиждень). Підприємства, які мають такий варіант організації роботи, визнають його перевагу у вигляді збільшення продуктивності працівників та зменшення кількості їх прогулів.

В наш час, а особливо в умовах пандемії, дуже популярним став спосіб роботи «на віддаленні». Дистанційна робота – це варіант планування роботи, який надає робітникам можливість працювати з дому через комп’ютер (або будь-який інший гаджет), підключений до їхнього офісу, без страху підхопити вірус на робочому місці.

З причини того, що у кожного працівника є свої унікальні потреби, які він прагне задовольнити роботою, організації повинні створити цілий ряд різноманітних стимулів, які охоплюватимуть увесь спектр потреб співробітників. Визнання успішних дій працівників є одним із способів підвищення їх мотивації. Воно може бути виражене у офіційній або неформальній формі. В деяких організаціях є традиція офіційних (або неофіційних, як у серіалі «TheOffice») церемоній нагородження та відзначення досягнень працівників, а в деяких через неформальну обстановку вітають співробітників із добре виконаною роботою. Визнання також може бути у вигляді грошової винагороди, подарунків, збільшенні кількості вихідних або усної похвали.

Кожен мотиваційний механізм будь-якої організації також повинен мати компонент грошового стимулювання для підвищення ефективності. Незважаючи на все, гроші завжди займають важливе місце серед усіх мотиваторів. Такий вид винагороди повинен бути безпосередньо пов’язаним з ідеями чи досягненнями працівника. Але, якщо грошове стимулювання не буде в тандемі з нематеріальними стимулами, його мотиваційний ефект буде короткочасним. Такий метод може стати навіть контрпродуктивним, якщо він не буде однаково поширений на всіх членів організації. Нижче розглянуто системи грошових винагород, які використовуються в організаціях.

Існує система, яка передбачає те, що працівникам платять певну суму за кількість товарних одиниць, яку вони виробляють. Таким чином, працівник сам може збільшити зароблену суму своєю продуктивністю.

Система розподілу прибутку базується на загальному прибутку компанії, відповідно до якого керівництво, використовуючи певні формули, формує частину прибутку для всіх співробітників.

Система розподілу заробітної плати – це схеми заохочень, засновані на продуктивності конкретних груп, коли працівники в команді отримують фінансову вигоду, пов’язану з підвищенням продуктивності цієї самої команди. Таким чином, працівників спонукають до підвищення продуктивності в межах своєї робочої групи, не пов’язаної із загальним прибутком організації.

Однак, система премій є найпопулярнішою формою винагородження. Премія – це одноразова грошова винагорода, яку отримують співробітники за досягнення певного рівня продуктивності. Система преміювання організації винагороджує співробітників за хорошу роботу, одночасно мотивуючи і заохочуючи їх на таку саму подальшу працездатність.

Організації можуть зобов’язати співробітників постійно вдосконалювати свої навички. Різноманітні програми тренінгів для працівників стають все більш популярними та ефективними, підвищуючи рівень знань та мотивації співробітників. На подібних тренінгах працівники отримують знання, які зможуть застосувати у роботі, що буде цінним як для працівника, так і для організації.

В організаціях працює багато людей з великим творчим та інноваційним потенціалом, які бояться запропонувати щось керівництву. З цієї причини важливо, з точки зору мотивації персоналу, надавати працівникам можливості висловлювати та використовувати свої ідеї, адже деякі з них можуть справді принести користь організації [3].

Отже, аналізуючи всі методи мотивації, запропоновано використовувати метод грошового стимулювання у вигляді системи преміювання, бо такий спосіб дозволяє працівникам власноруч, своєю продуктивністю, підвищити зароблену суму. Також, пропонується встановити чіткі критерії нарахування премій та всі обов’язкові умови їх отримування, щоб старанні співробітники чітко розуміли куди направляти свої активні дії і отримувати за це гроші.

мотивація персоналу; стимулювання праці; сучасні методи мотивації