Розмір шрифта: 

Сьогодення характеризується стрімкою появою все новіших і новіших перетворень в галузі інформаційно-комунікаційних технологій. Для сучасного суспільства інновації, які раніше мали бурхливий характер,стали явищем буденним. Кожна з трьох індустріальних революцій, які суспільство переживало, мала поступовий характер: чи то виникнення парового двигуна, який став підґрунтям створення нового типу енергії , що дозволило перейти до механізації виробництва; чи то поява електрики, що призвела до масового виробництва; чи то період, коли з’явилися цифрові технології, що дало змогу проведення космічних експедицій, виникнення біотехнологій та появи інтернету. Четверта промислова революція, яка зараз відбувається на наших очах, входить до нашого життя непомітно і принципово відрізняється від перетворень минулого.

Слово «революція» означає «різку та радикальну зміну» [1]Згідно філософському словнику , промислова революція – це «якісні зміни, які відбуваються в суспільстві під впливом змін у техніці, технологіях, способах з'єднання людини із засобами праці»[2] і, як результат, відбувається перехід від одного технологічного способу виробництва до іншого, від одного історичного етапу у розвитку техніки до іншого. Разом з такими перетвореннями, як правило, поступово виникають нові тенденції щодо людського капіталу: його вмінь та навичок, його компетентностей та компетенцій.Аби говорити про такі перетворення, слід звернутися до визначення поняття «Четверта промислова революція» та причин виникнення нового періоду в житті суспільства та характеристик перетворень. Термін «Четверта промислова революція» (4IR) був започаткований у 2016 році Клаусом Швабом, засновником та виконавчим головою Світового економічного форуму (WEF). Він характеризується конвергенцією та взаємодоповнюваністю нових технологічних областей, включаючи нанотехнології, біотехнології, нові матеріали та передові технології цифрового виробництва (ADP) [3]Перехід до четвертої виробничої революції став можливим завдяки появі цифрових систем, мережевих комунікацій, машинного навчання та великомасштабного аналізу даних, і це означає зростаючу інтеграцію цих технологій у бізнес та виробничі процеси, щоб зробити їх  такими, що здатні до само підтримування та ефективнішими. В межах Четвертої виробничої революції слід виділити появлення ключових технологій, таких, як:1.      штучний інтелект(AI), коли комп’ютери в змозі  не тільки вирішувати проблеми згідно алгоритму, який був заданий. а й розвивати цей алгоритм та адаптовуватися до нових умов;2.      інтернет речей (IoT), прикладом якого може бути поява автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії;3.      цифрові двійники (DT)- комп'ютерні програми, які використовують дані із реального світу для створення симуляцій, які можуть передбачити, як працюватиме продукт чи процес. Ці програми можуть інтегрувати Інтернет речей, штучний інтелект та програмну аналітику для покращення результатів. Перші дублікати для управління складними системами застосовувалися ще в межах місій NASA на Місяці 1960-х та 1970-х років, сучасним прикладом стає "Тесла", яка  створює цифрового близнюка кожного автомобіля, який продає. 4.      аналітика( ID) - обробка великих масивів інформації.Появлення таких технологій відкриває можливості прийняття рішень в умовах невизначеності, ризику та багатофакторності. В цих умовах роботи та штучний інтелект стають ефективними виконавцями поставлений завдань. Такі умови можуть призвести до «технологічного безробіття», що в історії людства вже відбувалось , коли люди стикались із технологічним прогресом. У дев'ятнадцятому та двадцятому століттях, коли сталася одна з великих хвиль технічного прогресу, виникли аналогічні побоювання, але вони не підтвердилися; технологічні досягнення цих століть зрештою призвели до створення нових робочих місць, які повністю компенсували наслідки впровадження нової технології збереження робочих місць. В сучасних умовах технологічне безробіття стане погрозою для тих робіт, які підлягають легкій автоматизації.Таким чином можна виділити два основних фактори ризику автоматизації. Серед цих факторів слід виділити низький досвід роботи, якій  переважно стосується молодих людей які зазвичай працюють некваліфікованим персоналом на рутинних посадах. Іншим фактором ризику стає низький рівень освіти та професійної підготовки.Високоосвіченим та вузькоспеціалізованим співробітникам менше загрожує технологічне безробіття, на відміну від низько кваліфікованого персоналу, завдання якого легко автоматизувати. Певний відсоток людей, які не здобувають освіти, роботи або професійної підготовки, посилить ситуацію, оскільки менш спеціалізованим працівникам буде складно повторно вийти на ринок праці та адаптуватися до нових умов, якщо вони не навчатимуться.

Четверта промислова революція (Industry 4.0) стає тим полем , де особисті та міжособистіснінавички стають важливішими. Людям потрібні нові навички  не тільки для того, щоб справлятися зі швидкими, безжальними, непередбачуваними змінами, що часто трансформують, а й для того, щоб процвітати в них і бути в змозі  створювати зміни самі.

Новий ринок праці буде орієнтуватись не тільки на hard-skills, підтвердженням яких є наявність диплому та кваліфакації, а й на soft- skills, які дають гарантію роботодавцям , що їх персонал здатен працювати в умовах змін, мати більшу гнучкість, щоб адаптуватися до нових ролей, і накопичувати міжфункціональні знання за допомогою безперервного, міждисциплінарного навчання.

В умовах, коли машини дбають про контроль якості, працівники повинні переключити свою увагу на те, що машини поки що не можуть робити, наприклад, інновації, навички міжособистісного спілкування, емоційний інтелект, творчий потенціал.

Четверта промислова революція; Industry 4.0; ключові технології; технологічне безробіття; людський капітал; вміння; навички