Розмір шрифта: 

Україна є одним із найбільших виробників соняшнику йосновним експортером соняшникової олії у світі. Останніми роками водночас із вирощуванням традиційного соняшнику розвивається і виробництво високоолеїнового.

Високоолеїновий соняшник – це соняшник із вмістом в олії понад 82 % олеїнової кислоти омега‑9 (мононенасичена жирна кислота) і низьким вмістом лінолевої кислоти омега‑6 (поліненасичена жирна кислота). Перевагою даного типу соняшнику є те, що високоолеїнові гібриди виведено традиційними методами селекції, а не зміною генетичного коду, як у сої та ріпаку. Генетичний потенціал вмісту олеїнової кислоти в олії таких гібридів соняшнику є найвищим серед усіх олійних культур – до 95 %[1].

Першочерговими причинами розвитку галузі високоолеїнової соняшникової олії стали популяризація здорового харчування у розвинених країнах, а також потреба світової жироолійної промисловості у нових видах олії, які мають необхідні якості, але при цьому є дешевшими, порівняно з олією з аналогічними характеристиками, наприклад оливковою. Тому останні роки частка високоолеїнового соняшнику постійно зростає і становить близько 10 % від усього виробництва соняшнику у світі. Наразі частка високоолеїнового соняшнику у структурі виробництва соняшнику в Україні складає близько 7%, проте світові тенденції вказують на масштабніші перспективи розвитку цього напряму в нашій країні.

Так, розвиток високоолеїнового сегмента виглядає вельми перспективним, до того ж урожайністю найкращі сучасні високоолеїнові гібриди не поступаються традиційним, а також можна одержати премію, яка повністю компенсує вартість насіння на гектар.

У 2020 році посівні площі високоолеїнового соняшнику в Україні зросли. Ключовим фактором для цього стали високі премії попереднього сезону. Крім того, інтерес фермерів підтримував стабільний попит з боку імпортерів на високоолеїнову соняшникову олію.

Однак різке падіння премії з 550 грн/тонну фактично до нуля стало величезним розчаруванням сезону 2020/21. Та, попри це, 426 тис. тонн високоолеїнової соняшникової олії було вивезено в більш ніж 50 країн світу [2].

Серед основних імпортерів збільшили закупівлі Китай і Малайзія, дуже скоротили – країни Європейського Союзу.Що стосується перспектив на 2021/22 роки, то під високоолеїновим соняшником очікується скорочення площ на 10%.Проте, за прогнозами аналітиків, зменшення посівних площ компенсує зростання урожайності й урожай може скласти не менше 1 млн.тонн[2].

Погодні умови 2020 року виявилися не зовсім сприятливими для формування врожаю олійних культур високої якості, особливо соняшнику. Щодо оцінок якості олійної в Україні, що були озвучені представниками елеваторів і переробниками, відзначалося зниження олійності насіння та підвищена засміченість.

Волога весна та початок літа стали мотивуючим фактором для розвитку хвороб. Було виявлено практично всі захворювання культур – фомоз і фомопсис, альтернаріоз, біла та сіра гниль, переноспороз, борошниста і несправжня борошниста роса й ін. Незважаючи на широкий видовий склад, кількість уражених рослин не перевищувала рівня, що призводить до значного зниження якості та урожайності соняшнику. Підвищення вмісту смітної домішки (за ДСТУ) може бути викликано розвитком захворювань на ослаблених спекою рослинах, що і призвело до збільшення кількості фракції зіпсованих зерен.

Тому, оптимальним рішенням для фермера за таких умов є укладання дострокових угод на постачання високоолеїнового насіння із фіксацією премій по форвардних контрактах.

У 2020-му у світі було вироблено 54 млн т насіння соняшника – на 5,1 млн т менше, ніж позаторік (при цьому в Україні вирощено 14,5 млн т). Тому й існує постійний попит та зростають ціни. При цьому продавці неохоче пропонують довгі ф’ючерси. Розгортається справжня боротьба за ресурс між екстракторами.На ринку наявна надлишкова конкуренція та навіть певна паніка.

Наразі премії за високоолеїнову продукцію вирахувати дуже складно. Ціни стрибають у діапазоні $100/т, і сьогоднішня пропозиція може різко відрізнятися від вчорашніх цін. Тому в Україні високоолеїновий соняшник часто продають як звичайний. Водночас постійне зростання цін на насіння з вересня 2020 року спричинило мінімальну маржу для виробників олії. Відповідно, головне завдання є забезпечення постійного надходження сировини, щоб заробляти зі стабільною мінімальною маржею.

Так, в Україні 32% врожаю високоолеїнового соняшника фермери реалізували як звичайне насіння. Схожі тенденції спостерігаються у Болгарії та Румунії. Причина – високий попит на будь-який соняшник та низькі премії за високоолеїновий. При цьому сегрегація високоолеїнових посівів невигідна, якщо премія нижча за 10%.

Попри всі негаразди, фіксується середньорічне зростання експорту високоолеїнового соняшнику з України на 122%, як до Європейського Союзу, так і до країн Азії та Океанії. Експорт з України до Європейського Союзу зріс на 132%, а до Азії – майже на 400% [3].

Та все ж поточна ситуація на ринку не найкраща через гострий дефіцит насіння соняшника взагалі, тому трейдери, аби виконати контракти, беруть усе підряд. При цьому в подальшому може відбутися зниження цін.

Так, світове споживання високоолеїнової продукції зупиниться на нинішніх показниках через локдауни, спричинені COVID-19.

У деяких країнах цей сегмент будуть стимулювати за допомогою гарантованих премій, однак підстрахувати ризики можна лише укладенням довгострокових угод з покупцями із фіксацією премії, нехай і невеликої. Премія обов’язково має бути як компенсація за витрачені фермером зусилля.

Разом з тим в Україні площі під високоолеїновим соняшником навряд чи істотно скоротяться, оскільки чимало фермерів використовують окремі високоолеїнові гібриди, які підходять їм за агрономічними показниками, а також беруть високоолеїнові гібриди в разі дефіциту класичних. Питання лише у тому, чи будуть вони сегреговані належним чином.

При цьому експерти підкреслили гарні перспективи високоолеїнової соняшникової олії, принаймні кращі, ніж у ріпакової чи соєвої. Ціна соняшникової олії буде на 150% вищою, ніж на пальмову, а премія за 1 т високоолеїнової соняшникової олії перебуватиме в межах $80-150 [4].

Таким чином, можемо відмітити, що високоолеїновий соняшник – це окремий бізнес, і, якщо робити певні правильні кроки, він досить прогнозований. Потрібно фіксувати ціну.

Представники найбільших вітчизняних агрохолдингіввважають, що розміри премій за високоолеїнову продукцію, з якими вони можуть працювати на ринку мають бути такі: для МХП – показник у 10%, для «Агропросперіс» це $50/т насіння, а компанію «Кернел» на ринку високоолеїнової олії влаштує озвучений раніше коридор $80-150/т.

Тож, найкращою стратегією для виробників високоолеїнового соняшника у перспективі буде хеджування ризиків шляхом укладення довгострокових угод на вирощену продукцію із фіксованою ціною за 1 т чи гарантованою премією. При цьому попит на високоолеїнову продукцію на світових ринках безпосередньо залежить від кінцевої ціни. Тому навряд чи можлива ситуація, коли соняшник пропонується за найвищими цінами, а за високоолеїнове насіння ще й видаються великі премії. Тож головне – чітко дотримуватися технології вирощування і законтрактувати частину врожаю. Якщо у світі продовжиться тенденція зростання попиту на рослинні олії, то виробник високоолеїнової продукції у будь-якому разі отримає гарну рентабельність.

високоолеїновий соняшник, олеїнова кислота, світові тенденції, перспективний сегмент, стабільний попит, фіксація премії