Розмір шрифта: 

Внаслідок процесів глобалізації, повязаних із зростанням інформатизації соціального простору, відбулося значне підвищення інтересу до соціально-комунікативних процесів нинішнього суспільства та до зростаючої ролі наук, які займаються дослідженням соціальної комунікації на всіх рівнях її діяльності та функціонування.

Комунікація виникла та почала розвиватися, виходячи з потреб людей у суспільному житті. Це спілкування між індивідами, в процесі якого вони обмінюються інформацією, своїми ідеями та міркуваннями за допомогою мови чи інших способів зв’язку. У зв’язку з різними науковими реаліями виникло багато тлумачень та визначень терміну «соціальні комунікації». Наприклад, у журналі «Комунікація» соціальну комунікацію визначають як обмін між людьми або іншими соціальними суб'єктами цілісними знаковими повідомленнями, у яких відображені інформація, знання, ідеї, емоції тощо, обумовлений цілим рядом соціально значимих оцінок, конкретних ситуацій, комунікативних сфер і норм спілкування, прийнятих у даному суспільстві [1]. Український вчений та спеціаліст по аналізу соціальних комунікацій Олександр Холод визначає соціальну комунікацію як комплекс організованих дій (збір інформації, її обробка, трансляція і верифікація впливу інформації на споживача), що спрямовані на обмін соціально важливою інформацією та регулювання соціальних дій, взаємодій і відносин між соціальними суб'єктами й об'єктами у суспільстві [2]. Аналіз трактувань вчених дозволяє узагальнити поняття «соціальні комунікації»  –  це наукова галузь, яка займається передачею та масовим обміном інформацією між реципієнтами і має на меті вплив на суспільство та його складові компоненти: особистості, соціальні групи/спільноти, соціальні організації, соціальні інститути, соціальні зв’язки, що утворюються між ними та в них.

Розвиток сучасного суспільства характеризується динамічністю і це формує одну із його характеристик як суспільства інформаційного. Сьогодні з розвитком глобалізаційних процесів інформація набуває статусу ресурсу, а інформаційно-комунікативні процеси є дотичними до всіх сфер життєвих процесів суспільства. Спочатку індивіди використовували соціальні комунікації для ведення бізнесу, проте останнім часом, завдяки Інтернет-технологіям, відкриваються широкі комунікаційні можливості і в інших сферах. Тому, сьогодні є важливим дослідження та детальний аналіз основних тенденцій розвитку сфери соціальних комунікацій.

Виділяють наступні тенденції розвитку соціальних комунікацій:

−   поява нових ідей українських та зарубіжних дослідників, які до цього займались іншими дослідницькими полями і вивчали інші парадигми;

−   перетин двох провідних тенденцій: з одного боку нові ідеї, які активно привертають увагу, прагнуть бути донесеними до слухачів і обговорені ними, з іншого боку, прижиті, тобто старі ідеї, які не дають місця новим і лишаються непохитними на шляху новаціям;

−   закріплення «у трендах» колишніх теорій, які не поступаються новим і наполегливо наступають у сьогодення для їх подальшого існування;

−   фокусування головної тенденції на тому, що стара і нова ідеї доповнюють одна одну, утворюючи лаконічно нову ідею з частинами старіших;

−    активна діяльність консерваторів, які критикують колег у цій сфері.

Існує ряд досліджень та теорій соціальних комунікацій, які досліджують вчені із різних куточків світу. Моніторинг тенденцій показує, що співіснування старих тенденцій разом із новими виливається у цілісне уявлення про соціальні комунікації.

Українські та зарубіжні дослідники вивчають сфери впливу цього явища на комунікаційне середовище, що, в свою чергу, розкриває їх розвиток з різних сторін. Розвиток соціальних комунікацій в Інтернет-мережі набуває популярності через призму вагомості Інтернету у формуванні основного джерела розповсюдження інформації і має неабиякий вплив на процеси розвитку суспільства. Інтернет-технології в поєднанні із соціальними комунікаціями трансформують життя українського суспільства, тож спостереження тенденцій їх розвитку відбиваються на певних аспектах функціонування соціуму. Дослідженнями Інтернету, як засобу соціальної комунікації та соціально впливу,активно проводяться українськими науковцями, а саме: Н. Біланом [3], О. Холодом [4], Г. Остапенком [5], М. Сидоровим[6].

Створення та розвиток Інтернет-технологій є одним із найважливіших досягнень людства. Завдяки Інтернету, кожен має швидкий та легкий доступ до будь-якої інформації та соціальної комунікації. Усі користувачі можуть спілкуватися з будь-якої токи світу, навчатися, працювати, робити покупки та проводити фінансові операції. Тобто, Інтернет відкриває безмежні можливості, які висвітлюють тенденції розвитку соціальних комунікацій.

Сьогодні однією із провідних тенденцій розвитку соціальних комунікацій в Інтернет-просторі є соціальні мережі, які набули швидкого поширення у суспільстві, починаючи з кінця ХХ століття, і є вражаючими за своєю інформаційною силою. Вони проникають у всі сфери життя сучасного суспільства і нині постійно зростає кількість як самих мереж, так і зареєстрованих в них користувачів. Основними психологічними особливостями Інтернет-комунікації у соціальних мережах є:

−     підвищена вербальна активність (легкість комунікації через соціальні мережі);

−     розсіювання уваги та часу, у зв’язку з високою швидкістю комунікації та можливістю одночасної комунікації з багатьма користувачами;

−     емоційна забарвленість повідомлень, що компенсує відсутність невербальної комунікації;

−     «потоковий» характер комунікації в Інтернеті, що виявляється в зануренні користувача в процес спілкування та потік інформації, в результаті чого втрачається відчуття часу та контроль над ситуацією.

Основною особливістю комунікації в Інтернет-просторі є знецінення невербальних засобів спілкування. Саме фізична відсутність учасників комунікації в процесі спілкування може призвести до того, що стає простіше приховати чи підробити власні емоції. Також, Інтернет-комунікації закреслюють багато комунікативних бар’єрів, які пов’язані з певними ознаками зовнішнього вигляду, а саме стать, вік, соціальний статус, невербальний етикет.

Соціальні мережі можна вважати центром поширення інформації і їх можна порівняти із засобами масової комунікації, адже вони виконують багато її функцій. Через соціальні мережі ми можемо простежити всю глобальність, демократичність і разом з тим безконтрольність інформації, яка нам доступна.

Отож, розвиток комунікації на сьогоднішній день супроводжується її проникненням в усі сфери життєдіяльності людини, виникненням і розвитком нового типу комунікативних структур і процесів, і разом з тим переосмисленням сучасних змін у соціально-комунікативній сфері, місця і ролі комунікацій у розвитку суспільства, а також ролі Інтернет-технологій у сфері соціальної комунікації. Важливо зазначити, що інформатизація більшості сфер нашого життя та діяльності є запорукою того, що новітні інформаційні технології стануть пріоритетними чинниками соціально-економічного розвитку суспільства.

соціальні комунікації; інформація; Інтернет-простір; інформаційні технології; комунікативні процеси