Поняття «інформаційна культура» пов’язане з розвитком суспільства, динаміка якого показує, що пояснення тих чи інших явищ, фактів, подій істотно залежить від загальної системи світогляду, властивого для певної епохи історичного розвитку. Розвиток суспільства неможливий без обміну інформацією між людьми. Передача інформації, мета й завдання забезпечення інформацією, використання інформаційних технологій і техніки - усе пов'язане з потребами людини. Отже, між суспільством, його економікою, політикою, культурою й інформаційними технологіями існують тісний зв'язок і залежність. [1]

На думку Елвіна Тофлера, американського соціолога, триває період, коли культура має значення більше, ніж будь-коли,  одночасно культура не є чимось скам'янілим в бурштині, це те, що ми створюємо заново кожен день [2]. На нашу думку, ця теза є особливо актуальною в сучасний період. Формування інформаційної культури у цілого покоління людей є соціальним замовленням інформаційного суспільства, перехід до якого почався з другої половини ХХ століття. Це століття визначило головним ресурсом інформацію, а основними технологіями – інформаційні технології пошуку, подання, обробки, збереження та використання інформації. Таким чином, під інформаційною культурою суспільства можна розуміти  сукупність досягнень у галузі його інформатизації: ступінь задоволення людей наявною інформацією, рівень оснащеності комп’ютерною технікою та засобами зв’язку, кількістю людей, які використовують інформаційні технології в повсякденному житті [3].

З поширенням інформаційних засобів зростає і кількість людей, у яких основною діяльністю є робота на комп’ютері. Їх об’єднання створює своєрідну інформаційну субкультуру, яка, з одного боку, відокремлена від загальнолюдської культури, з другого – є її складовою. Одночасно, психологи попереджають, що постійна взаємодія з  комп’ютером сприяє не засвоєнню навколишнього світу, а відчуженню від нього. Також розповсюдженим є уявлення, згідно з яким інформаційну культуру людини слід розуміти як уміння користуватися комп’ютерною технікою та здатністю формалізувати знання таким чином, щоб вводити їх в автоматизовані системи. Але інформація існує не тільки в комп'ютері у вигляді даних (або знань), а й всюди навколо нас. Комп’ютер є лише засіб для оперативної й автоматичної (а тому зручної для користувача) обробки інформації, якого б виду вона не була - текстовою, числовою, графічною, музикальною або комбінованою [3].

Таким чином, феномен, про який йде мова, включає як традиційні способи роботи з інформацією, так і ті, що пов’язані з використанням комп’ютерної техніки та мереж комунікацій. Крім того, будь-яка культура людини передбачає наявність у неї не тільки умінь, але й певних знань, навичок, здібностей, ціннісних орієнтацій [3]. Тому одна з актуальних задача сьогодення – створити простір для розвитку інформаційної культури особистості, яка сприяє формуванню самостійного мислення, відчуттю нового, умінню відслідковувати зміни та реагувати на них, умінню приймати рішення в складних нестандартних ситуаціях, що можливо лише за умов повного інформування людини.

Доступ до значних інформаційних ресурсів з метою ефективного їх використання потребує наявності високого рівня інтелекту й творчих здібностей у сучасної людини, знання основ науково-інформаційної діяльності. Лише спеціальна підготовка та інформаційна освіта гарантують людині реальний доступ до інформаційних ресурсів і культурних цінностей, зосереджених у бібліотеках, інформаційних центрах, архівах, музеях світу. При цьому наявність спеціальної інформаційної підготовки, необхідний рівень інформаційної культури важливі такою ж мірою, як і наявність комп’ютерів і каналів зв’язку — неодмінних атрибутів інформаційного суспільства [4].

Сьогодні все більша кількість людей виявляються залученими до інформаційної взаємодії не тільки як пасивні споживачі інформації, але і як виробники інформаційних ресурсів і послуг. У масштабах всієї земної цивілізації виникає глобальне завдання – вчасно підготувати людей до нових умов життя й професійної діяльності у високоавтоматизованому інформаційному середовищі, навчити їх самостійно діяти в цьому середовищі, ефективно використовувати її можливості й захищатися від негативних впливів [4]. Таким чином,  знаходження у просторі інформаційної культури вимагає значних зусиль особистості, а з іншого – тільки інформаційна культура відкриває сучасній людині доступ до накопичених цивілізацією інформаційних ресурсів.