Актуальність дослідження зумовлена тим, що у сучасному цифровому суспільстві зростають вимоги до якості освітнього процесу, з’являються нові можливості для всебічного розвитку учня ХХІ століття, швидкими темпами розвиваються нові цифрові технології, зокрема хмаро орієнтовані освітні середовища, запровадження яких у систему загальної середньої освіти дасть можливість створювати такі управлінські й освітні структури, що забезпечать не тільки необмежений доступ до електронних освітніх ресурсів, а й новітні умови комунікації та співпраці тим закладам, де немає відповідних потужних ІТ-підрозділів і матеріально-технічних ресурсів.

В останні роки карантинних обмежень у зв’язку з боротьбою з розповсюдженням вірусної інфекції COVID19 та упровадженням дистанційної освіти педагоги все частіше звертаються до послуг мережі Інтернет із метою використання цифрових технологій для комунікації, співпраці та організації корпоративної роботи, а стрімкий розвиток хмарних сервісів став провідною тенденцією в розв’язанні проблем навчальної мобільності всіх учасників освітнього процесу.

Нормативно-правовим підґрунтям цих процесів є Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року», «Про Національну програму інформатизації», «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні», «Про Національну доктрину розвитку освіти України в ХХІ столітті», «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні»  та інші.

Проблеми розвитку інформатизації освіти розкрито в працях О.М. Алєксєєва, В.Ю. Бикова, О.Ю. Бурова, А.М. Гуржія, М.І. Жалдака, Т.І. Коваль, О.Г. Колгатіна, А.М. Коломієць, В.Г. Кременя, В.М. Кухаренка, М.П. Лещенко, В.В. Олійника, В.В. Осадчого, Л.Ф. Панченко, Є.С. Полат, І.В. Роберт, С.О. Семерікова, О.В. Співаковського, О.М. Спіріна, Ю.В. Триуса, С.М. Яшанова та ін. Однак проблеми проєктування хмаро орієнтованого освітнього середовища закладу вищої освіти в наукових працях досліджено недостатньо і науковий пошук лише розпочато. Тому питання використання хмарних сховищ даних для удосконалення освітнього процесу в системі вищої освіти є актуальним.

У даний час найпоширенішими системами на основі хмарних обчислень, що застосовуються в освітньому процесі, є Google Apps Education Edition. Вони є web-додатками на основі хмарних технологій, що надають студентам та викладачам інструменти, використання яких покликане підвищити ефективність спілкування та спільної роботи.

Серед найбільш популярних з описаних підходів до активного застосування таких технологій під час навчання можна назвати такі [1; 2].

1. Оптимізація організації та зберігання навчально-методичної документації. Інструменти на базі хмарних технологій створюють умови для отримання оперативного доступу до нових навчальних та наукових матеріалів, а також для зручного управління розміщеними даними з використанням настільних персональних комп'ютерів чи мобільних пристроїв.

2. Подання теоретичних та практичних завдань у мережі Інтернет. Через хмарні платформи може бути реалізована робота студентів у віртуальні лабораторії, є можливість виконання практичних та лабораторних робіт з будь-якої точки без встановлення програмного забезпечення пристрої, можлива реалізація високотехнологічних тренажерів, діагностичних, тестових та навчальних систем будь-якого рівня технічної складності.

3. Здійснення віддаленого моніторингу та контролю виконання навчальних завдань, хмарні технології, у тому числі сервіси відеочатів, суттєво оптимізують процес консультування.

4. Підтримка організації спільного планування навчальної та позанавчальної діяльності.

Значна економія коштів на придбання програмного забезпечення; доступність ресурсів незалежно від місця перебування, операційної системи, видів комп’ютерної техніки; концентрація зусиль педагогічного колективу закладів освіти на задоволенні освітніх потреб студентів; збільшення можливостей для організації спільної роботи та різноманітної комунікації; зменшення проблем зберігання та створення резервних копій даних; забезпечення мобільності учасників освітнього процесу, – усе це сприяє підвищенню якості вищої освіти.

Розглянемо переваги використання хмарних технологій викладачем закладу вищої освіти.

Серед особливостей використання хмарного середовища у ЗВО, що можуть стати на заваді їх упровадження, такі:

–        необхідність постійного доступу до мережі Інтернет;

–        уповільнення роботи за умови повільного Інтернет;

–        відсутність віддаленого доступу;

–        загроза цілісності даних;

–        можливість часткового відновлення даних у випадку їх втрати.

Отже, можемо констатувати, що впровадження хмарних технологій у ЗВО має значні технологічні переваги та педагогічні перспективи для вдосконалення освітнього процесу.